Левін Роман Олександрович
ЛЕ́ВІН Роман Олександрович (30. 07. 1930, м. Лубни, нині Полтав. обл.) — письменник. Член НСПУ (1962). Премія ім. Олександра Олеся (1997). Закін. Літ. інститут у Москві (1964). Працював фрезерувальником, майстром на заводах Одеси і Харкова. На творчій роботі. Пише російською мовою. Осн. тематику творчості визначила його життєва доля — це роки дитинства під час 2-ї світової війни. Друкувався у популяр. рад. часописах. На слова Л. написано десятки пісень, ораторії; автор лібрето опер «Повернений травень» і «Та, яка біжить по хвилях», муз. комедії «Біля самого синього моря». Про нього знято д/ф «Під знаком долі», «Хлопчик із гетто», «Голоси».
Додаткові відомості
- Основні твори
- Цена счастья. 1958; Отблески. 1962; Знакомство. 1963; Пристрастие. 1964; Пространство и время. 1968; Покой, которого нет. 1969; Возраст памяти. 1972; Достояние. 1974; Вечные голоса. 1978; Каменные незабудки. 1979; За неимением гербовой печати: Повесть. 1981; Стремление. 1983; Стремительный полдень. 1984; За гранью лет. 1985; Когда отзовется. 1988; Десятилетия. 1990; Погода на завтра. 1995; Мальчик из гетто. 1996; Параллельные миры. 2001; У вас доброе сердце, мадам. 2002 (усі — Харків).
Завантажити статтю
Людина 
