Кублицька-Піоттух Олександра Андріївна
КУБЛИ́ЦЬКА-ПІО́ТТУХ Олександра Андріївна (06(18). 03. 1860, Харків — 25. 02. 1923, Петроград, нині С.-Петербург) — перекладачка, літератор. Дочка А. Бекетова, мати О. Блока. Від 1860 мешкала у С.-Петербурзі. Навч. у місц. приват. гімназії М. Спешнєвої, Василєостров. гімназії. Авторка (деякі разом із сином) низки поезій у часописах, зокрема віршів і для дітей у ж. «Семейные вечера» и «Игрушечка», які вирізнялися філос. заглибленістю у життєві реалії. Відіграла значну роль у житті і творчості сина, який називав її «своєю совістю», у формуванні його як поета-символіста, прилучала до зх.-європ. культури. Від поч. 1890-х рр. займалася перекладац. діяльністю, зокрема з франц. мови. У ж. «Вестник иностранной литературы» опубл. переклади віршів А. де Мюссе, В. Гюґо, Ш. Бодлера, Ж. Рішпена, Ф. Коппе, П. Верлена, казки В. Гюґо «Легенда о прекрасном Пекопене и красавице Больдур» (1895, № 4), роману М. Прево «Заветный сад» (1897, № 5–9), у ж. «Наш путь» — роману Ж.-А. Роні «Красный вал» (1918, № 1–2). У вид. зарубіж. класиків Г. Пантелєєва переклади К.-П. вміщено у зібр. творів Ґі де Мопассана (1894), А. Доде (1895; у т. 7 — «Письма с мельницы», т. 12 — «Белая гвоздика», «Старший брат», «Арлезианка»), О. де Бальзака (1896–98; у т. 2 — «Кузина Бета», т. 12 — «Шуаны, или Бретань в 1799 г.»), Е. Золя (1897; у т. 14 — «Дамское счастье»). Для повного вид. Г. Флобера підготувала переклади його листування у 3-х ч. (за ред. О. Блока), опубл. лише т. 8 — «Переписка. Ч. 1. Письма к племяннице с приложением “Интимных воспоминаний Каролины Комманвиль”» (1915). Після 1917 рецензувала п’єси для театр. зб. «Репертуар». 1919 окремими книгами видала переробл. переклади «Арлезианка» А. Доде та «Легенда о прекрасном Пекопене и красавице Больдур» В. Гюґо. Усі зазнач. вид. опубл. у С.-Петербурзі.
Рекомендована література
- [Некролог] // Россия. 1923. № 7;
- Лощинская Н. В. Блок и его родные. Последние годы: По архив. мат. // Новый мир. 1980. № 11;
- Письма А. Белого к матери Блока // Блок А. Исследования и материалы. Ленинград, 1991.
Завантажити статтю
Людина 
