ЛЕН Жан-Марі (Lehn Jean-Marie; 30. 09. 1939, м. Росхайм, Франція) — французький хімік. Дійсний член Франц. АН (1985). Іноз. чл. НАНУ (1992). Нобелівська премія (1987; спільно із Д. Крамом та Ч. Педерсеном за роз­робле­н­ня і за­стосува­н­ня молекул зі струк­турно специфіч. взаємодіями з високою селективністю). Закін. Страсбур. університет (Франція, 1960), де й працював 1966–79 (від 1970 — проф.); 1960–66 — у Нац. центрі наук. досліджень; від 1979 — проф. Колеж де Франс у Парижі. Осн. наук. праці присвяч. орган. синтезу й хімії комплекс. сполук, дослідж. у галузі штуч. фотосинтезу, запаса­н­ня й хім. пере­творе­н­ня соняч. енергії, ви­вчен­ню супрамолекуляр. самоорганізації, побудови й властивостей «про­грамованих» супрамолекуляр. систем. Л. — один із засн. та новаторів у галузі супрамолекуляр. хімії, тобто хімії молекуляр. комплексів типу «гість–господар», що утворюються внаслідок між­молекуляр. взаємодій. У 1980-і рр. роз­робив заг. методи синтезу полімакроцикліч. краун-систем, зокрема металоорган. характеру. Як за­прош. проф. працював у Гарвард. університеті, університетах Оксфорда, Кембриджа, Барселони та Франкфурта-на-Майні, Федерал. технол. ін­ституті в Цю­риху. Неодноразово від­відував Україну, зокрема 2009 брав участь у 5-му Між­нар. симпозіумі «Sup­raChem» у Києві та від­крит­ті фестивалю науки, прочитав лекцію «Від матерії до життя: Хімія? Хімія!», 2010 ви­ступив із доповід­дю на між­нар. конф. «Складні рідини: Сучасні тенденції в дослідже­н­нях та за­стосуван­ні» у Львів. університеті, 2012 — з лекцією «Від матерії до життя. Супрамолекулярна хімія і біо­логія» у Нац. університеті «Львівська політехніка» (почес. д-р цього ВНЗу).