КО́РШАК Василь Володимирович (27. 12. 1908(09. 01. 1909), с. Високе, ни­­ні Борзнянського р-ну Чернігівської обл. — 14. 06. 1988, Москва) — фахівець у галузі хімії високомолекулярних сполук. Доктор хімічних наук (1942), професор (1942), академік Академії наук СРСР (1976). Сталінська (1949, 1951) та Ленінська (1986) премії. Державні нагоро­­ди СРСР. Закінчив Московський хіміко-технологічний ін­ститут (1931), де від­тоді й пра­­цював: 1938–53 — завідувач кафедри спеціальної хімічної технології, 1958–87 — завідувач кафедри хімічної технології пластичних мас. Водночас 1938–54 — завідувач лабораторії високомолекулярних сполук, 1948–54 — за­ступник директора Ін­ституту органічної хімії Академії наук СРСР; 1954–88 — завідувач лабораторії та від­ділу високомолекулярних сполук Ін­ституту елементоорганічних сполук Академії наук СРСР (обидва — Москва). До­­сліджував хімію полімерів, основні закономірності процесу поліконденсації, методи утворе­н­ня термо­стійких полімерів. Від­крив нерівноважну поліконденсацію (1957) та інші реакції щодо синтезу полімерів — полірекомбіна­­цію, поліпереарилува­н­ня, поліциклоконденсацію; одержав чи­­мало нових полімерів, зокрема лінійну форму вуглецю — карбін (1961) тощо. Вперше в СРСР синтезував волокно­утворюючі поліаміди (1940, спільно з С. Ра­­фіковим). Під його керівництвом роз­­­роблено технологію виробництва синтетичних волокон (анід і лавсан). За­пропонував класифікацію і но­­менклатуру високомолекулярних сполук. Головний редактор журналу «Успехи химии» (1951–72) і «Высоко­­моле­­кулярные соединения» (1973–88). Голова Наукової ради з високомолекулярних сполук Академії наук СРСР (1978–88).