Леонтович Валерій Олексійович
Визначення і загальна характеристика
ЛЕОНТО́ВИЧ Валерій Олексійович (29. 01. 1939, м. Горлівка Сталін., нині Донец. обл.) — художник декоративно-ужиткового мистецтва. Заслужений діяч мистецтв Білоруської РСР (1983). Бронз. (1968, 1983), срібні (1977, 1979), золота (1985) медалі ВДНГ СРСР (Москва). Дипломи міжнар. конкурсів кераміки у м. Фаенца (Італія, 1973, 1975–76), золота медаль міжнар. конкурсу у м. Брно (Чехословаччина, 1983). Член Білорус. СХ (1967). Закін. Львів. інститут прикладного та декоративного мистецтва (1964). Відтоді працював на Мінському фарфор. заводі: 1966–2004 — гол. художник. Учасник худож. виставок від 1964. Розробляв візерунки для серій. виробництва чайних та кавових сервізів, ваз, сувенірів. Деякі роботи зберігаються в НХМ та Нац. музеї історії та культури Респ. Білорусь (обидва — Мінськ).
Додаткові відомості
- Основні твори
- вази — «Історія» (1965), «Молодіжна» (1966), «Подарунок» (1968), «Народна» (1971), «Казка» (1972), «60 років Білоруській РСР і КП Білорусії», «Ювілейна» (обидві — 1978), «Сніжинка», «Білоруська» (обидві — 1980), «100 років Янці Купалі», «100 років Якубу Коласу» (обидві — 1982), «Єгипет» (2001); сервізи — «Види Мінська» (1966), «Павутинка» (1967; 1974), «Герби білоруських міст» (1969), «Мереживний» (1972), «Ніч», «Вишневий» (обидва — 1976), «Метелики» (1979), «Вечірній» (1982), «Льонок» (1983), «Осінь» (1998); набір графинів «Зубрівка» (1968); декор. панно — для ресторанів «Вечірній» (1974) та на аеровокзалі (1980); світильники для Інституту вдосконалення лікарів (1975, співавт.; усі — Мінськ); набір декор. тарелей «Слуцькі мотиви» (1997); фарфор. пляшки для «Білоруського бальзаму» (2013).
Фотоілюстрації
Завантажити статтю
Людина 
