Коршун Володимир Порфирійович

КО́РШУН Володимир Порфирі­йович (20. 07. 1923, містечко Хабне, згодом смт Поліське Київ. обл., ни­­ні у зоні від­чуже­н­ня — 01. 10. 2004, Київ) — актор. Заслужений артист України (1992). Навч. на драм. від­діл. Київ. консерваторії (1941–43; викл. В. Губатенко). У складі студент. театру-студії «Ґроно» вивез. до Німеч­чини для обслуговува­н­ня таборів для пере­міщ. осіб (1943–45). Працював у Теа­­трі-студії мініатюр (1946), муз.-драм. ансамблі Гастрольбюро УРСР (1947; обидва — Київ), Хер­­сон. укр. муз.-драм. театрі (1948–50), Київ. ТЮГу на Липках (1950–2004). К. — різноплановий актор, його виконав. манері були притаман­ні елементи клоунади, екс­центрика і глибокий драматизм.

Ролі: Демʼян, Савка, Калитка («Без­талан­на», «Сто тисяч» І. Карпенка-Карого), Змій («Котигорошко» А. Шияна), Генерал («Король Матіуш Перший» за Я. Корчаком), Вусач («Планета сподівань» О. Коломійця), Степан («Ніч на полонині» О. Олеся), Кіт («Котовасія» Ю. Чеповецького), Дід («Ярмарковий гармидер» І. та Я. Златопольських), Нещасливцев («Ліс» О. Островського), Кутейкін («Недоук» Д. Фонвізіна), Король («Король Дроздобород» за братами Ґрімм), Клоун («Троє поросят» В. Діснея, С. Михалкова), Звіздар («Лус­­кунчик» за Е. Гоф­фман­ном), Священик («Гарольд і Мод» К. Гіґ­ґінса); у кіно — Іваненко («Фортеця на колесах», 1960, реж. О. Ленціус), Піп («Козаки йдуть», 1991, реж. С. Омельчук), Семен Аркаді­йович («День народже­н­ня Буржуя-2», 2001, реж. А. Матешко).

Літ.: Заболотна В. І. Театр на Лип­­ках. К., 1994.

Т. П. Чуйко, Л. В. Будник

Завантажити статтю