Лещенко Мирослава Пилипівна

Визначення і загальна характеристика

ЛЕ́ЩЕНКО Мирослава Пилипівна (12. 05. 1923, с. Шмирки, нині Волочис. р-ну Хмельн. обл. — 16. 03. 2011, Київ) — пере­кладачка, літературний критик, громадська діячка. Мати Тараса, баба Мирослави Кінько. Член НСЖУ (1964), НСПУ (1976). Учасниця 2-ї світової вій­ни. Бо­йові нагороди. Закін. Київ. пед. ін­ститут (1946). Працювала у Києві у видавництвах «Дні­про» (1951–73), де про­йшла шлях від коректора до заст. гол. ред., та «Радянський письмен­ник» (1973–80): дир. та гол. ред. Звіль­нена з цих посад за конфлікт із функціонерами ідеол. від­ділу ЦК КПУ через збірку поезій Л. Костенко, ви­дану з віршем, який вони вимагали від неї як дир. зняти, з чим авторка не погодилася, наполігши на публікації. У періодиці ви­ступала як журналіст та літ. критик. Пере­клала українською мовою окремі твори В. Астафʼєва, О. Бека, С. Вороніна, А. Гайдара, П. Капіци, Я. Купали, П. Неруди, П. Проскуріна, А. Рошки та ін. Авторка літ. порт­ретів «Ольга Кобилянська» (1973) та «Ванда Василев­ська» (1986; обидва — Київ). Секр. укр. пред­ставництва в ООН у Нью-Йорку (1965). Спів­засн. і перший відп. секр. всеукр. товариства «Меморіал» ім. В. Стуса (1989). Як громад. захисник 1991 брала участь у суд. процесі над С. Хма­рою.

Ю. К. Кулька

Завантажити статтю