ЕНЦИКЛОПЕДІЯ
СУЧАСНОЇ УКРАЇНИ
Encyclopedia of Modern Ukraine
A

Либідь

ЛИ́БІДЬ – річка на території Києва, права притока Дніпра. Бере початок з джерела побл. залізнич. ст. Київ-Волинський, впадає в Дніпро побл. Корчуватого. Довж. 16,05 км, пл. бас. 66,2 км2. Вважається, що назву річка отримала від імені сестри легендар. засн. Києва – Кия, Щека та Хорива. Л. згадується в літописах. Розповідаючи про облогу Києва печенігами в 968, літописець відзначив, що «ніде на Либіді коня напоїти». Басейн Л. розчленований глибокими ярами, в яких відкриваються численні джерела. Осн. притоки – Скоморох, Китаївський, Старик, Бу­словка, Клов, Відрадний, Кадет­ський Гай, Паньківський, Звіринець та ін. – взяті в колектори, деякі з них мають періодич. стік. Раніше в басейні Л. були значні ставки – Шулявський, Паньківський, Печерський; донині залишилися Совські (на най­більшій притоці – р. Совка) та Голосіївські. Використовували Л. і як джерело енергії: на ній стояли водяні млини. 1857 із загати на Л. було збудовано локал. водопровід для Кадет. корпусу. Від кін. 19 ст. у зв’язку з розвитком міста поверхня басейну, його гідрогр. мережа значно змінилися. У долині Л. прокладено залізницю, підзем. колектор стіч. вод. Нині майже на всьому протязі русло Л. закріплено бетон. коробом, а на окремих ділянках взято в колектори. Лише біля підніжжя Ли­сої гори перед перетином річки Столич. шосе знаходиться єдина ділянка з природ. руслом довж. 380 м. Середня витрата води Л. 0,12 м3/сек., мінералізація 583 мг/дм3. Водозбір Л. – урбанізов. територія, у його межі входить центр Києва разом із Хрещатиком. Тут мешкає понад 1 млн киян. Дощові і талі води, що стікають вулицями, забруднені, зокрема нафтопродуктами. На тер. водозбору Л. знаходяться Київський зоологічний парк, Ботанічний сад ім. О. Фоміна Київського національного університету ім. Т. Шевченка, кілька парків відпочинку.

Літ.: Хільчевський В. К., Курило С. М. Гідролого-гідрохімічна характеристика малих водотоків території Києва // Вод­не госп-во України. 1999. № 3–4; Вишневський В. І., Щепець М. С. Блакитні плеса Києва. К., 2006.

В. К. Хільчевський

Рекомендована література

  1. Хільчевський В. К., Курило С. М. Гідролого-гідрохімічна характеристика малих водотоків території Києва // Вод­не госп-во України. 1999. № 3–4;
  2. Вишневський В. І., Щепець М. С. Блакитні плеса Києва. К., 2006.

Фотоілюстрації

Читати у файлі PDF

Інформація про статтю

Автор:

Авторські права:

Cтаттю захищено авторським правом згідно з чинним законодавством України. Докладніше див. розділ Умови та правила користування електронною версією «Енциклопедії Сучасної України»

Бібліографічний опис:

Либідь / В. К. Хільчевський // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / Редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. – К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2016. – Режим доступу : https://esu.com.ua/article-54599

Том ЕСУ:

17-й

Дата виходу друком тому:

2016

Дата останньої редакції статті:

2016

Цитованість статті:

переглянути в Google Scholar

Для навчання:

використати статтю в Google Classroom

Тематичний розділ сайту:

EMUID (ідентифікатор статті ЕСУ):

54599

Кількість переглядів цього року:

73

Схожі статті

Екологічна газета
Періодика  | Том 9 | 2009
В. І. Макуха
Мезенцев
Людина  |  Том 20 | 2018
С. М. Бушак
Давидзон
Людина  |  Том 7 | 2007
Т. В. Добко, Ю. С. Левченко

Нагору