Лиса Гора

Визначення і загальна характеристика

ЛИ́СА ГОРА́  — історична місцевість у Голосіївському ра­йоні Києва. Знаходиться на правому березі р. Ли­­бідь, між Теличкою, Сапер. Слобідкою та Багрин. Горою. У міській зоні від 1923. Площа 137 га, макс. вис. 157 м. Поділяється на Русалчин Яр (з озером), Від­ьмин Яр, Мертвец. Гай. Ві­дома від часів Київ. Русі, тоді на ній прово­дили обряди язичники. У 16 ст. — володі­н­ня Києво-Печер. мона­стиря. 1872 на Л. Г. збудовано Лисогір. форт (інж. Е. Тотлебен), який був частиною Нової Печер. фортеці; 1897–1919 у ньому роз­ташовувалися склади та вʼязниця, у 1930-х рр. — військ. завод. 1941–43 на Л. Г. містилася нім. танк. база, у 1950-і рр. — 1977 — рад. військ. ракетна база, у 1980-х рр. — ретранс­лятор. 1982 закладено природ. парк ім. 1500-річчя Києва, 1994 — регіон. ландшафт. парк місц. значе­н­ня «Л. Г.». Від 1995 — у складі Нац. природ. парку «Голосіївський» (див. Голосіївський ліс). Покрита дубово-граб. і осик. лісами, луками та лучними степами. Зростають занесені до Червоної книги України ковила волосиста, коручка морозникоподібна, лілія лісова, сон чорніючий, а також регіонально рідкісні касатик угорський, козелець пурпурний, тирлич жовтий, гвоздика пере­тинчаста. Нині на Л. Г. — місце зі­бра­н­ня язичників (є капище Перуна), сатанистів, толкіністів і пред­ставників ін. субкультур. У Києві Л. Г. називають ще 5 місць: в ур­очищі Горбачиха, Западинка, Старокиїв. Гора, Чортове Беремище, Юрковиця.

Літ.: Природно-заповід­ний фонд м. Києва: Довід. 2001; Лиса гора: Зб. краєзн. мат. 2008 (обидва — Київ).

Є. М. Цвелих

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю