Лиса Гора

ЛИ́СА ГОРА́ – історична місцевість у Голосіївському районі Києва. Знаходиться на правому березі р. Ли­­бідь, між Теличкою, Сапер. Слобідкою та Багрин. Горою. У міській зоні від 1923. Пл. 137 га, макс. вис. 157 м. Поділяється на Русалчин Яр (з озером), Відьмин Яр, Мертвец. Гай. Відома від часів Київ. Русі, тоді на ній прово­дили обряди язичники. У 16 ст. – володіння Києво-Печер. мона­стиря. 1872 на Л. Г. збудовано Лисогір. форт (інж. Е. Тотлебен), який був частиною Нової Печер. фортеці; 1897–1919 у ньому розташовувалися склади та в’язниця, у 1930-х рр. – військ. завод. 1941–43 на Л. Г. містилася нім. танк. база, у 1950-і рр. – 1977 – рад. військ. ракетна база, у 1980-х рр. – ретранслятор. 1982 закладено природ. парк ім. 1500-річчя Києва, 1994 – регіон. ландшафт. парк місц. значення «Л. Г.». Від 1995 – у складі Нац. природ. парку «Голосіївський» (див. Голосіївський ліс). Покрита дубово-граб. і осик. лісами, луками та лучними степами. Зростають занесені до Червоної книги України ковила волосиста, коручка морозникоподібна, лілія лісова, сон чорніючий, а також регіонально рідкісні касатик угорський, козелець пурпурний, тирлич жовтий, гвоздика перетинчаста. Нині на Л. Г. – місце зібрання язичників (є капище Перуна), сатанистів, толкіністів і представників ін. субкультур. У Києві Л. Г. називають ще 5 місць: в урочищі Горбачиха, Западинка, Старокиїв. Гора, Чортове Беремище, Юрковиця.

Літ.: Природно-заповідний фонд м. Києва: Довід. 2001; Лиса гора: Зб. краєзн. мат. 2008 (обидва – Київ).

Є. М. Цвелих

Рекомендована література

1. Природно-заповідний фонд м. Києва: Довід. 2001;Google Scholar
2. Лиса гора: Зб. краєзн. мат. 2008 (обидва – Київ). Google Scholar

Фотоілюстрації

Читати у файлі PDF