Линовицький цукровий комбінат Красний
Визначення і загальна характеристика
ЛИНО́ВИЦЬКИЙ ЦУКРО́ВИЙ КОМБІНА́Т «КРА́СНИЙ» Засн. 1899 бельг. підприємцями братами А. і П. Стевинарами у с. Линовиця Прилуц. пов. Полтав. губ. (нині смт Прилуц. р-ну Черніг. обл.) як невелика цукроварня. 1909 її придбало Корюків. АТ, яке належало родині Терещенків. На поч. 20 ст. постійно працювали бл. 20, у сезон цукроваріння — понад 100 осіб. На цукроварні були встановлені 10-тонні ваги, а до буряк. ями підведена залізнична колія. Для потреб виробництва використовували цукр. буряки, що зростали на влас. полях (1901–02 — 2083 га), а частину закуповували в навколиш. селах. Упродовж сезону 1913–14 на ній переробили 650 тис. ц цукр. буряків, виготовили 72,5 тис. ц цукру. Від 1919 — Линовиц. держ. буряко-цукр. завод Всерос. об’єдн. цукр. промисловості, від 1923 — Линовиц. цукр. комбінат Київ. цукр. тресту. На той час мав у Прилуц. окрузі 4 відділ. з посіву (1785 га) та перероблення цукр. буряків — у Линовиці, на х. Павлівка Линовиц. сільради, у селах Сасинівка та Теплівка (нині обидва — Пирятин. р-ну Полтав. обл.). Від 1928 — сучасна назва. Наприкінці 1920-х — у 1-й пол. 30-х рр. проведено реконструкцію та модернізацію, унаслідок чого потуж. комбінату з перероблення цукр. буряків зросла до 8,5 тис. ц на добу. Під час 2-ї світової війни двічі зазнав руйнувань: у вересні 1941 рад. військовики підпалили вироб. корпуси, а у вересні 1943 нім. військовики підірвали гол. корпус. Відтоді до 1947 комбінат частково відновили (відбудова тривала ще понад 5 р.), на ньому знову розпочали виробництво. У повоєнні роки мав 6 бурякоприймал. пунктів, висівав 4984 га цукр. буряків. 1958 відкрито друге кагатне поле, установлено 2 ваги; 1959 розпочато автоматизацію виробництва. 1981 вироблено 24,2 тис. т цукру. 2001–05 на підприємстві проведено реконструкцію та модернізацію виробництва. 2010 виготовлено 18,03 тис., 2011 — 24,09 тис., 2012 — 24,01 тис., 2013 — 17,4 тис., 2014 — 26,9 тис. т цукру. 1941–2006 комбінатом почергово керували 18 осіб: тривалий час — В. Рашкевич (1962–69), М. Павленко (1972–82), М. Ткаченко (1982–98) і В. Пащенко (1998–2006). Від 2007 голова правління — С. Прозор.
Фотоілюстрації
Завантажити статтю
