Липоводолинський район

Визначення і загальна характеристика

ЛИПОВОДОЛИ́НСЬКИЙ РАЙО́Н  — район, що знаходиться у південно-західній частині Сумської області. Межує з Ромен., Недри­гайлів. і Лебедин. р-нами Сум. обл. та Гадяц. р-ном Полтав. обл. Утвор. 1923. У 1923–30 — у скла­ді Ромен. округи, 1932–39 — Харків., від 1939 — Сум. обл. 1931–35 не існував, його тер. входила до складу Ромен. р-ну. Жит. потерпали від голодомору 1932–33 (кількість встановлених жертв у с. Капустинці — 384, у с. Кімличка — 349, у с. Байрак — 156, у с. Синівка — 150, у с. Беєве — 148, у с. Русанівка — 140, у с. Яснопіль­щина — 134, у с. Підставки — 120, у с. Яганівка — 111, у с. Берестівка — 101 особа), зазнали сталін. репресій. Від вересня 1941 до вересня 1943 — під нім.-фашист. окупацією. Площа 0,88 тис. км². За переписом 2001, насел. становило 23 342 особи (складає 89,8 % до 1989), станом на 1 січ­ня 2015 — 19 111 осіб (переважно українці). У складі Л. р. — смт Липова Долина та 68 сільс. насел. пунктів. Лежить у пн. части­ні Полтавської рівнини. Поверх­ня — низовинна хвиляста лесова рівнина (заг. похил на Пд. Зх.), розділена долинами річок Хорол і Грунь (обидві — бас. Дніпра). Корисні копалини: нафта та газ (Липоводолинське нафтогазоконденсатне родовище), торф, глини, піски. Р-н вкривають типові малогумусні чорноземи та темно-сірі опідзолені, лучні і лучно-болотні ґрунти. Вміст гумусу в середньому становить 4,38 %. Структура земел. фонду: с.-г. угідь — 75,1 тис. га (з них ріл­лі — 55,4 тис. га), лісів (соснові та широколистяні; переважають дуб, сосна, осика, клен) та ін. лісовкритих площ — 6,3 тис. га, забудов. земель — 2,6 тис. га, земель вод. фонду — 0,8 тис. га. Об’єкти природно-заповід. фон­ду: пам’ятки природи місц. зна­чення Дуб біля с. Миргородцеве (у віданні Яснопільщан. сільради), Дуб у с. Підставки, Цар-дуб (обидві — у віданні Підстав. сіль­ради; усі — ботан.), Криниця біля с. Антоненкове (у віданні Саїв. сільради, гідрол.). Працюють 2 колектив. с.-г. підприємства, 19 госп. т-в та 52 фермер. господарства. Струк­тура валового виробництва с.-г. про­дукції: рослинництво (озима пше­ниця, ячмінь, горох, кукурудза, цукр. буряки, соняшники) — 78 %, тваринництво (молоко, м’ясо, курячі яйця) — 22 %. У Л. р. — Синів. аграр. ліцей, 18 заг.-осв. шкіл, 15 дитсадків; Будинок для дітей і юнацтва, ДЮСШ; 15 Будинків культури, 2 Центри дозвілля, 6 клубів, 23 б-ки, школа мистецтв; 28 лікар. амбулаторно-поліклініч. закладів. Виходить г. «Наш край». Реліг. громади: УПЦ КП, УПЦ МП, адвентистів сьомого дня, свідків Єгови. Па­м’ятки архітектури: Микол. церква (1810–49) та волосне правління (1890) у с. Русанівка. Побл. с. Іванівка виявлено поселення доби неоліту, побл. с. Капустинці — сіверян. городище. Встановлено 20 пам’ят. знаків жертвам голодомору 1932–33. Серед ви­дат. уродженців — літературознавець, академік НАНУ Л. Новиченко (с. Русанівка), вчений у галузі захисту лісів Й. Авраменко (с. Ко­лядинець), економгеограф П. Ва­щенко, психіатр, патоморфолог П. Бірюкович (обидва — с. Капустинці), лікар-хірург О. Циганій (с. Весела Долина), філософи М. Дяченко (с. Московське), В. Чирва (с. Шатравине, нині зня­те з обліку), агрономи М. Євтушен­ко (с. Беєве), І. Назаренко (с. Ко­лядинець), фізик Б. Колупаєв (с. Синівка), фізико-хімік М. Мар­ценюк-Кухарук (с. Потопиха), фахівець у галузі буд. виробництва О. Ралко (с. Підставки), математик О. Шевченко (с. Поділки); брати письменники Василь та Микола Омельченки (с. Беєве); живописець, поет, археолог, мистецтвознавець Н. Онацький (с. Хоменкове), художник-офор­млювач І. Авраменко (с. Колядинець), живописець, графік, засл. художник РФ А. Кулинич (с. Беєве), живописець К. Курило (с. Русанівка), укр. художник у США М. Неділко (с. Байрак); засл. арт. УРСР — актор А. Король (с. Яганівка), актор, режисер М. Мельник (с. Мельникове); Герої Рад. Союзу П. Ав­раменко (с. Підставки), І. Леусенко (с. Великий Ліс), П. Мосієнко (с. Кимличка), М. Синько (с. Мо­сковське), М. Чеботько (с. Ру­банове, нині зняте з обліку) та Г. Шевченко (с. Берестівка).

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю