Липоводолинський район
ЛИПОВОДОЛИ́НСЬКИЙ РАЙО́Н – район, що знаходиться у південно-західній частині Сумської області. Межує з Ромен., Недригайлів. і Лебедин. р-нами Сум. обл. та Гадяц. р-ном Полтав. обл. Утвор. 1923. У 1923–30 – у складі Ромен. округи, 1932–39 – Харків., від 1939 – Сум. обл. 1931–35 не існував, його тер. входила до складу Ромен. р-ну. Жит. потерпали від голодомору 1932–33 (кількість встановлених жертв у с. Капустинці – 384, у с. Кімличка – 349, у с. Байрак – 156, у с. Синівка – 150, у с. Беєве – 148, у с. Русанівка – 140, у с. Яснопільщина – 134, у с. Підставки – 120, у с. Яганівка – 111, у с. Берестівка – 101 особа), зазнали сталін. репресій. Від вересня 1941 до вересня 1943 – під нім.-фашист. окупацією. Пл. 0,88 тис. км2. За переписом 2001, насел. становило 23 342 особи (складає 89,8 % до 1989), станом на 1 січня 2015 – 19 111 осіб (переважно українці). У складі Л. р. – смт Липова Долина та 68 сільс. насел. пунктів. Лежить у пн. частині Полтавської рівнини. Поверхня – низовинна хвиляста лесова рівнина (заг. похил на Пд. Зх.), розділена долинами річок Хорол і Грунь (обидві – бас. Дніпра). Корисні копалини: нафта та газ (Липоводолинське нафтогазоконденсатне родовище), торф, глини, піски. Р-н вкривають типові малогумусні чорноземи та темно-сірі опідзолені, лучні і лучно-болотні ґрунти. Вміст гумусу в середньому становить 4,38 %. Структура земел. фонду: с.-г. угідь – 75,1 тис. га (з них ріллі – 55,4 тис. га), лісів (соснові та широколистяні; переважають дуб, сосна, осика, клен) та ін. лісовкритих площ – 6,3 тис. га, забудов. земель – 2,6 тис. га, земель вод. фонду – 0,8 тис. га. Об’єкти природно-заповід. фонду: пам’ятки природи місц. значення Дуб біля с. Миргородцеве (у віданні Яснопільщан. сільради), Дуб у с. Підставки, Цар-дуб (обидві – у віданні Підстав. сільради; усі – ботан.), Криниця біля с. Антоненкове (у віданні Саїв. сільради, гідрол.). Працюють 2 колектив. с.-г. підприємства, 19 госп. т-в та 52 фермер. господарства. Структура валового виробництва с.-г. продукції: рослинництво (озима пшениця, ячмінь, горох, кукурудза, цукр. буряки, соняшники) – 78 %, тваринництво (молоко, м’ясо, курячі яйця) – 22 %. У Л. р. – Синів. аграр. ліцей, 18 заг.-осв. шкіл, 15 дитсадків; Будинок для дітей і юнацтва, ДЮСШ; 15 Будинків культури, 2 Центри дозвілля, 6 клубів, 23 б-ки, школа мистецтв; 28 лікар. амбулаторно-поліклініч. закладів. Виходить г. «Наш край». Реліг. громади: УПЦ КП, УПЦ МП, адвентистів сьомого дня, свідків Єгови. Пам’ятки архітектури: Микол. церква (1810–49) та волосне правління (1890) у с. Русанівка. Побл. с. Іванівка виявлено поселення доби неоліту, побл. с. Капустинці – сіверян. городище. Встановлено 20 пам’ят. знаків жертвам голодомору 1932–33. Серед видат. уродженців – літературознавець, академік НАНУ Л. Новиченко (с. Русанівка), вчений у галузі захисту лісів Й. Авраменко (с. Колядинець), економгеограф П. Ващенко, психіатр, патоморфолог П. Бірюкович (обидва – с. Капустинці), лікар-хірург О. Циганій (с. Весела Долина), філософи М. Дяченко (с. Московське), В. Чирва (с. Шатравине, нині зняте з обліку), агрономи М. Євтушенко (с. Беєве), І. Назаренко (с. Колядинець), фізик Б. Колупаєв (с. Синівка), фізико-хімік М. Марценюк-Кухарук (с. Потопиха), фахівець у галузі буд. виробництва О. Ралко (с. Підставки), математик О. Шевченко (с. Поділки); брати письменники Василь та Микола Омельченки (с. Беєве); живописець, поет, археолог, мистецтвознавець Н. Онацький (с. Хоменкове), художник-оформлювач І. Авраменко (с. Колядинець), живописець, графік, засл. художник РФ А. Кулинич (с. Беєве), живописець К. Курило (с. Русанівка), укр. художник у США М. Неділко (с. Байрак); засл. арт. УРСР – актор А. Король (с. Яганівка), актор, режисер М. Мельник (с. Мельникове); Герої Рад. Союзу П. Авраменко (с. Підставки), І. Леусенко (с. Великий Ліс), П. Мосієнко (с. Кимличка), М. Синько (с. Московське), М. Чеботько (с. Рубанове, нині зняте з обліку) та Г. Шевченко (с. Берестівка).
В. В. Савченко