Лисяк Павло
ЛИСЯЌ Павло (10. 03. 1887, м. Угнів, нині Сокал. р-ну Львів. обл. – 08. 08. 1948, м. Гaнновер, земля Нижня Саксонія, Німеччина) – громадсько-політичний діяч, публіцист. Чоловік М. Рудницької, батько І. Лисяка-Рудницького. 1905 закін. укр. гімназію в Перемишлі та вступив на правн. факультет Віден. університету, 1907 перевівся до Львів. університету, де здобув ступ. д-ра права. Займався адвокат. практикою. Під час 1-ї світової війни мобілізов. до австро-угор. армії. Разом із І. Кривецьким та І. Німчуком працював у ред. часопису «Неділя», признач. для полонених українців – вояків рос. армії; 1919–21 – ред. тижневика «Український прапор» (обидва – Відень). Повернувся до Галичини. 1926 став ред. друк. органу нац. меншин у Польщі – ж. «Natio» (Варшава), який виходив англ., франц., нім. і польс. мовами. 1927 склав адвокат. іспит і відкрив адвокат. канцелярію в м-ку Журавне (нині смт Жидачів. р-ну Львів. обл.). Писав статті для г. «Діло» (Львів). 1938 обраний послом до польс. сейму від УНДО. 1939 виїхав до Кракова, де утримував адвокат. канцелярію. У г. «Краківські вісті» вміщував публікації на екон. теми та про більшов. політику щодо українців. 1944 емігрував до Німеччини. Очолив організацію укр. втікачів, представляв їхні інтереси перед британ. окупац. адміністрацією.
Літ.: Кедрин І. У межах зацікавлення. Нью-Йорк; Париж; Сідней; Торонто, 1986; Сніцарчук Л. Лисяк Павло // Укр. журналістика в іменах. Л., 1995. Вип. 2; Хмельовський П. Громадсько-політична діяльність Павла Лисяка в контексті суспільних процесів у Західній Україні в першій половині ХХ ст. // Галичина. 2013. Ч. 22–23.
Л. В. Сніцаpчук
Рекомендована література
- Кедрин І. У межах зацікавлення. Нью-Йорк; Париж; Сідней; Торонто, 1986;
- Сніцарчук Л. Лисяк Павло // Укр. журналістика в іменах. Л., 1995. Вип. 2;
- Хмельовський П. Громадсько-політична діяльність Павла Лисяка в контексті суспільних процесів у Західній Україні в першій половині ХХ ст. // Галичина. 2013. Ч. 22–23.