КОЛДУНО́В Олександр Іванович (20. 09. 1923, с. Мощиново, нині Монас­тирщинського ра­йону Смоленської обл., РФ — 07. 06. 1992, Москва) — війсь­ковий діяч. Головний маршал авіації (1984). Двічі Герой Радянського Союзу (1944, 1948). Учасник другої світової вій­ни. Ленінська премія (1984). Державні та бо­йові нагороди СРСР В армії від 1941, на фронті від 1943. Закінчив Качинську військової авіаційну школу (1943), Військово-повітряну академію (смт Мо­ніно Московської обл., 1952), Військову академію Ген­штабу (Москва, 1960). Брав участь у визволен­ні Лів­обережної і Прав­обережної Украї­ни, в боях на території Румунії, Болга­рії, Югославії, Австрії, Угор­щини. До кінця війни здійснив 412 бо­йових вильотів, у 96-ти повітряних боях збив особисто 46 і у складі групи 1 лі­­так ворога. 1975–78 — 1-й за­ступник, 1978–87 — головноко­­мандувач військ ППО СРСР — за­ступник міністра оборони СРСР, водночас 1978–87 — командувач військ ППО — за­ступник головокоман­­дувача обʼ­єд­наних ЗС країн-учасників Варшавського договору (знятий з посади після скан­дального призем­­ле­н­ня на Красній площі у Москві легкого літака, яким керував М. Руст); від 1987 — генеральний ін­спектор Групи генеральних ін­спекторів Міністерства оборони СРСР. Від 1992 — у від­ставці. Депутат Верховної Ради СРСР 9–11-го скликань (1974–89). У смт Мона­сти­­рщина встановлено погру­д­дя К., у м. Елек­­троуглі (Московської обл.) його імʼям на­звано школу.