ЛІЗАРДИ́Т — мінерал із групи серпентину, диметасилікат магнію шаруватої будови. Назва походить від мису Лізард на п-ові Корнуелл (Велика Британія). Термін увели 1955 брит. мінералоги Е.-Дж. Віт­текер і Дж. Зусман. Формула: Mg6(OH)8[Si4O10]. Містить (у %): MgO — 43,0; H2O — 12,9; SiO4 — 44,1. Домішки: Ni, Mn, Fe, Al, Cr. Має моноклін­ну сингонію; утво­рює щільні агрегати. Густина 2,5–2,7; твердість 2,5–3. Колір сірий, зеленуватий; блиск скля­ний, жирний, вос­ковий. Злам ра­­ковистий. Зу­стрічається в ультраосн. масивах, де утворюєть­ся при гідротермал. процесах за рахунок олівіну, та у доломітиз. вапняках як продукт метасоматозу. Дрібнозернистий. Роз­різня­ють Л.: апокарбонатний, апо­олі­віновий, алюміні­їстий, залізис­тий, псе­вдоволокнистий (у дея­ких ро­довищах хризотил-азбесту). Вияв­лено також в Україні, зокре­ма у шаруватих силікатах Криму.