ЛІПА́ТОВ Юрій Сергі­йович (10. 07. 1927, м. Іваново-Вознесенськ, нині Іва­ново, РФ — 31. 08. 2007, Київ) — фізико-хімік. Син академік АН Білоруської РСР С. Ліпатова, чоловік Т. Ліпатової. Доктор хімічних наук (1963), професор (1964), академік НАНУ (1973). Заслужений діяч науки і техніки України (1990). Державна премія УРСР у галузі науки і техніки (1981). Премії ім. Л. Писаржевського АН УРСР (1980), ім. А. Кі­пріанова НАНУ (1998). Орден «За заслуги» 3-го ступеня (1998). Закін. Моск. нафт. ін­ститут (1949). Працював у Центр. ін­ституті авіац. палив і мастил (1949–51) та у Фіз.-хім. ін­ституті (1951–59) Міністерства хім. промисловості СРСР (обидва — Москва); 1959–64 — в Ін­ституті заг. і неорган. хімії АН Білоруської РСР (Мінськ): від 1960 — зав. лаб. армов. пластиків та водночас — за­ступник директора з наукової роботи; від­тоді — в Ін­ституті хімії високомолекуляр. сполук НАНУ (Київ): 1965–85 — директор, 1965–2005 — завідувач від­ділу фізико-хімії полімерів. Осн. наук. дослідж. у галузі високомолекуляр. сполук — виріше­н­ня фун­дам. про­блем хімії та фізико-хімії полімерів і багатокомпонент. полімер. систем. За цим напрямом створив та очолив наук. школу, яка здобула між­нар. ви­зна­н­ня. Брав участь у на­пи­сан­ні 2-том. колектив. моно­графії «Физико-химия много­ком­по­нентных полимерных сис­тем» (К., 1986). За його ред. вий­шов 3-том. «Справочник по физической химии полимеров» (К., 1984).