Ліптобіоліт

ЛІПТОБІОЛІТ (від грец. λειπτος — залишковий і біоліт) — різновид вугі­л­ля, початковим матеріалом якого є біо­хімічно стійкі елементи вищих рослин (оболонки кутикул, спор, віск, смоляні тіла, пробкова тканина кори тощо). Є напів­мат. і матовим вугі­л­лям із вмі­стом фюзиніту до 10 % (загалом геліфік. елементів — до 50 %). За пере­важа­н­ням у початк. матеріалі тих чи ін. елементів роз­різняють Л.: споровий (тасманіт), кутикуловий (листувате, або папер. вугі­л­ля), смоляний (рабдопісит), коровий (лопініт), вос­ковий (піропісит) та ін. Колір змінюється від жовтого до бурувато-чорного; блиск матовий; структура тонкозерниста з неправил. зламом (спорові та смоляні Л.), листувата (кутикул. Л.), плитчаста (коровий Л.); рис­ка від коричнювато-жовтої до чорної з буруватим від­тінком. Під час горі­н­ня коптить, виділяючи запах паленої гуми. Характерні під­вищений вихід летких речовин (45–57 %), первин. смоли при сухому пере­гоні, під­­­вище­ний вміст водню, висока тепло­та згоря­н­ня (34,3–36,4 МДж/кг), низька зольність. Смолисті Л. додатково мають під­вищену по­ристість. Л. за­звичай залягають спорадично у ви­гляді дріб. лінзоподіб. прошарків в ін. видах вугі­л­ля, іноді складають само­стійні пласти та поклади. В Украї­ні Л. заповнюють невеликі за потужністю шари у вугіл­лі нижнього карбону Зх. Донбасу. Див. також Антрацит, Буре вугі­л­ля, Камʼяне вугі­л­ля.

Завантажити статтю