Ліптобіоліт
ЛІПТОБІОЛІТ (від грец. λειπτος — залишковий і біоліт) — різновид вугілля, початковим матеріалом якого є біохімічно стійкі елементи вищих рослин (оболонки кутикул, спор, віск, смоляні тіла, пробкова тканина кори тощо). Є напівмат. і матовим вугіллям із вмістом фюзиніту до 10 % (загалом геліфік. елементів — до 50 %). За переважанням у початк. матеріалі тих чи ін. елементів розрізняють Л.: споровий (тасманіт), кутикуловий (листувате, або папер. вугілля), смоляний (рабдопісит), коровий (лопініт), восковий (піропісит) та ін. Колір змінюється від жовтого до бурувато-чорного; блиск матовий; структура тонкозерниста з неправил. зламом (спорові та смоляні Л.), листувата (кутикул. Л.), плитчаста (коровий Л.); риска від коричнювато-жовтої до чорної з буруватим відтінком. Під час горіння коптить, виділяючи запах паленої гуми. Характерні підвищений вихід летких речовин (45–57 %), первин. смоли при сухому перегоні, підвищений вміст водню, висока теплота згоряння (34,3–36,4 МДж/кг), низька зольність. Смолисті Л. додатково мають підвищену пористість. Л. зазвичай залягають спорадично у вигляді дріб. лінзоподіб. прошарків в ін. видах вугілля, іноді складають самостійні пласти та поклади. В Україні Л. заповнюють невеликі за потужністю шари у вугіллі нижнього карбону Зх. Донбасу. Див. також Антрацит, Буре вугілля, Кам’яне вугілля.