Розмір шрифту

A

Кам’яне вугілля

КАМʼЯНЕ́ ВУГІ́­Л­ЛЯ — тверда горюча корисна копалина біо­ген­ного походже­н­ня. Належить до групи гумолітів, є проміж. різновидом між бурим вугі­л­лям і антрацитом. К. в. — щільна порода твердістю до 5 за шкалою Мооса, чорного, іноді сіро-чорного кольору. В орган. речовині — 74–92 % вуглецю (C), 3,4–6,0 % водню (H), 1,2–1,6 % азоту (N), 1,6–17,0 % кисню (O). К. в. зовні неоднорідне, складається з петрогр. макроінгредієнтів, різних за ви­глядом і складом: блискучий (вітрен), напів­блискучий (кларен), матовий (дюрен), волокнистий (фюзен). Петрогр. інгредієнти роз­таш. шарами, утворюють смужкувату структуру. К. в., окрім орган. (горючої), вміщує вологу масу (W), а також мінерал. домішки в роз­сіяному стані у ви­гляді глинистих мінералів або уламків, прожилків з сульфідів заліза, карбонатів, оксиду кремнію та ін. мінералів, привнесених у торфʼяники водою та вітром у період, який пере­дує вугле­утворен­ню. До складу орган. маси вугі­л­ля, а також у ви­гляді пірит. або сульфат. утворень входить сірка (S). Ви­окремлюють К. в.: 1) з тонкодис­перс. роз­поділом дуже дріб. мінерал. речовин в орган. масі; 2) із зернистим включе­н­ням мінерал. речовин, добре помітних під мікро­скопом; 3) з пере­шарува­н­ням пропластків від­носно більш чистого вугі­л­ля з пропластками, що утворюють своєрід. конгломерат з мінерал. речовинами. У камʼяновугіл. пластах і породах містяться вугле­утворюючі (С, Н, О, N, Si, Al, Fe, Ca, Mg, Na, K, S) і попутні (малі) хім. елементи. Заг. кількість хім. елементів, концентрація яких у К. в. не пере­вищує 0,1 вагового потенціалу, досягає 70, у межах чутливості рядових методів аналізу — 30.

Усі хім. елементи від часток до сотень грамів на тонну роз­сіяні по всій масі вугі­л­ля у ви­гляді солеподіб. і комплекс. зʼ­єд­нань з орган. речовиною, ізоморф. домішки в золо­утворюючих мінералах і значно рідше — у вільній формі або у формі влас. мінералів. Під час роз­відки й освоє­н­ня вугіл. родовищ малі елементи ви­вчають і оцінюють як цінні, токсичні, технологічно шкідливі та корисні мікро­елементи. Нині у пром. мас­штабах з побіч. продуктів коксува­н­ня вилучається лише германій (Ge). Вміст гігро­скопіч. вологи у вугіл­лі знижується зі зро­ста­н­ням його метаморфізму від 7–9 % у довгополуменевому до 0,2–0,4 % у пісному. Зольність вугі­л­ля, як правило, не залежить від ступеня метаморфізму. Генетично повʼязані з вугі­л­лям мінерал. речовини об­умовлюють лише невелику внутр. зольність (1–3 %), зовн. зольність (мінерал. речовини, привнесені у вугі­л­ля ззовні) може коливатися в широких межах (від 5 до 30 % і більше). Якщо зольність становить 40 % і вище, то таке вугі­л­ля називають горючими сланцями. На укр. теренах інтенсивне на­громадже­н­ня орган. решток, які після склад. процесів пере­творилися на К. в., від­бувалося у камʼяновугільний період, в результаті чого утворилися Донецький камʼяновугільний басейн і Львівсько-Волинський камʼяновугільний басейн. Існують різні способи класифікації викоп. вугі­л­ля. В Україні його класифікують за стандартом ДСТУ 3472-96 «Вугі­л­ля буре, камʼяне, антрацит». Для Донбасу виділяють такі марки вугі­л­ля (за серед. виходом летких речовин і характеристикою нелет. залишку з урахува­н­ням спікливості та величини теплоти згоря­н­ня): Д (довгополуменеве), Г (газове), ГЖ (газовожирне), Ж (жирне), К (коксівне), ОС (опіснене спікливе), П (пісне); для Львів.-Волин. бас.: Д, Г, ГЖ, Ж. К. в. використовують як паливо, в хім. виробництві (кокс, агломерат, пластмаси, добрива, смоли, роз­чин­ники та ін.). Воно пер­спективне для виробництва синтет. рідкого і газоподіб. палива, для низькотемпературного і в циркулюючому шарі спалювань, для комплекс. енерготехнол. пере­робки. Див. Табл.

Іконка PDF Завантажити статтю

Інформація про статтю


Автор:
Статтю захищено авторським правом згідно з чинним законодавством України. Докладніше див. розділ Умови та правила користування електронною версією «Енциклопедії Сучасної України»
Дата останньої редакції статті:
груд. 2012
Том ЕСУ:
12
Дата виходу друком тому:
Тематичний розділ сайту:
Світ-суспільство-культура
EMUID:ідентифікатор статті на сайті ЕСУ
11183
Вплив статті на популяризацію знань:
загалом:
1 456
цьогоріч:
410
сьогодні:
1
Дані Google (за останні 30 днів):
  • кількість показів у результатах пошуку: 554
  • середня позиція у результатах пошуку: 19
  • переходи на сторінку: 4
  • частка переходів (для позиції 19): 48.1% ★★☆☆☆
Бібліографічний опис:

Кам’яне вугілля / Г. Л. Майдуков // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. – Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2012. – Режим доступу: https://esu.com.ua/article-11183.

Kamiane vuhillia / H. L. Maidukov // Encyclopedia of Modern Ukraine [Online] / Eds. : I. М. Dziuba, A. I. Zhukovsky, M. H. Zhelezniak [et al.] ; National Academy of Sciences of Ukraine, Shevchenko Scientific Society. – Kyiv : The NASU institute of Encyclopedic Research, 2012. – Available at: https://esu.com.ua/article-11183.

Завантажити бібліографічний опис

ВСІ СТАТТІ ЗА АБЕТКОЮ

Нагору нагору