ЛІСО́ВСЬКИЙ Петро Микола­йович (01. 07. 1960, с. Лісна Колона Малин. р-ну Житомир. обл.) — філософ, письмен­ник. Генерал-майор (2010). Доктор філософських наук (2016), професор (2016). Член НСПУ (2005). Закінчив Він­ницькі (1981) та Київські (1987) політехнічні ін­ститути, Академію Прикордон­них військ (м. Сухумі, Абхазія, Грузія, 1991). Пере­бував на військовій службі; викладав у Між­народному університеті фінансів (1999–2002); Європейському університеті (2003–07); Між­галузевому ін­ституті управлі­н­ня (2008–11); від 2012 — професор кафедри між­народних від­носин та між­народної інформації Між­регіональної академії управлі­н­ня персоналом (усі — Київ). Напрями наукових та су­спільно-військових діяльності: роз­відка та контр­розвідка; без­пеко­знавство; соціальна філософія та філософія історії. Автор збірок поезії «Всеафганська луна», «Mein Gedanke schwebt zu jenem Ufter», «Мелодия сердца» (усі — 2003), «Поліські світанки» (2004), «Цілуймо руки матерів» (2005), «Батьківська оселя» (2006; усі — Київ). Деякі поетичні твори покладено на музику. М. Сингаївський присвятив Л. вірш «На віки, на щодня».