ЛІХТЕ́Й Тетяна Василівна (дівоче — Кобаль; 30. 01. 1972, с. Пасіка Сваляв. р-ну Закарп. обл.) — письмен­ниця, пере­кладачка, літературо­знавець. Кандидат філологічних наук (2002). Член НСПУ (2005). Обл. літ. премія ім. Ф. Потушняка (2008). Закін. Ужгород. університет (1994), де від­тоді й працює: від 2003 — доцент кафедри словац. філології. Досліджує укр.-словац. літ. вза­ємини, актуал. пита­н­ня у галу­зі худож. пере­кладу, сучасну літературу Закарпа­т­тя і Пряшівщини. Друкується від поч. 1990-х рр. у кра­йовій періодиці («Молодь За­карпа­т­тя», «Закарпатська прав­да», «Новини Закарпа­т­тя»). У твор­чості Л. злилися во­єдино люд. і природне начала, часто її поет. текс­ти — це тонкі психол. шкіци, акварел. замальовки, в яких вигадливі образи посилені апеляціями до муз. звуча­н­ня (низку її віршів покладено на му­зику). Проз. твори Л. вирізняються емоц.-філос. сприйня­т­тям світу, спо­стережливістю, умі­н­ням використовувати промовис­ті деталі та символи. Пере­кладає художні твори зі словац., рос., білорус. літ-р. Засн. серії «Між Карпатами і Татрами» (2001), ви­йшло 22 окремих вид., що вміщують укр. пере­клади словац. письмен­ників та укр. літературу Карпат. регіону в пере­кладі словац. мовою. Упорядкувала антології «Ніжність» (2002) та «Вежа» (2004; обидві — Ужгород) із влас. коментарями і вступ. ста­т­тями. Окремі твори Л. пере­кладено словац., угор. та рос. мовами.