ЛОГАНО́ВСЬКИЙ Мечислав Антонович (1895, м. Кельце, нині Свєнтокшис. воє­водства, Польща — 29. 07. 1938, с-ще Комунарка, нині смт Новомоск. адм. р-ну Москви) — революційний діяч, роз­відник, дипломат. Закін. гімназію в м. Ченстохов (нині Польща). Від 1914 — чл. Польс. соціаліст. партії. На поч. 1915 заарешт. і етапов. до м. Нижній Новгород (Росія), у березні 1916 звільнений під на­гляд поліції. Згодом пере­їхав до Москви, працював на ви­роб-ві. У листопаді 1917 брав участь у рев. подіях у Москві. В червні 1918 ви­йшов з партії і вступив до РКП(б), Компартії Поль­щі і добровольцем у Червону армію. 1919 закін. 1-і Моск. артилер. курси червоних командирів. Служив у Зх. стрілец. дивізії, сфор­мов. із поляків, був поранений. Від травня 1920 — нач. і воєнком Реєстрац. від­ділу штабу 15-ї армії А. Корка у складі Зх. фронту (командувач М. Тухачевський); від серпня — комен­дант і воєнком Білостоц. округу. Спів­працював із Тимчас. рев. комітетом Польщі, за­ймався організацією артилер. частин Польс. Червоної армії. Від лютого 1921 — уповноважений іноз. від­ділу ВЧК; від квітня — повноваж. пред­­ставник УСРР у Польщі, делегат РСФРР з репатріації, 2-й секр. повноваж. пред­ставництва СРСР; водночас — керівник обʼ­єд­наної резидентури ВЧК РСФРР і військ. роз­відки у Варшаві. За деякими даними, особисто причетний до організації кількох терорист. актів у Варшаві. 1923 нагородж. орденом Червоного Прапора РСФРР. Від­тоді (за ін. даними — від 1922 або 1924) — 1-й секр. пред­ставництва СРСР і водночас резидент роз­відки в Австрії; 1925–26 — чл. колегії і завідувач від­ділу країн Балтії та Польщі, 1926–27 — зав. політ. від­ділу Наркомату закордон. справ СРСР. М. Василенко у своїх щоден­никах зга­дував його як актив. учасника пере­говорів 1926 між СРСР і Лит­вою з приводу ви­значе­н­ня долі комплексу архів. документів Литов. метрики. На дипломат. роботі у Фінляндії (березень–квітень 1927) і Персії (нині Іран; до 1931); у 1931–34 — в центр. апараті Наркомату закордон. справ СРСР; від 1934 — за­ступник наркома зовн. торгівлі СРСР; від 1937 — за­ступник наркома харчової промисловості СРСР.16 травня 1937 заарешт., 29 липня 1938 за звинуваче­н­ням у належності до контр­рев. «Польс. військ. організації» засудж. до роз­стрілу. Реабіліт. 1956.