ЛОГВИНЕ́НКО Галина Іванівна (14. 07. 1934, Київ — 26. 01. 2011, м. Сміла Черкас. обл.) — волейболістка (нападниця). Майстер спорту (1956), почес. м. сп. СРСР (1961). Закін. Одес. мед. ін­ститут (1964), де працювала асист. каф. анатомії людини (1965–67). Викладала в Одес. (1968–70) та Черкас. (1971–89) мед. училищах. Від 1990 працювала лікарем-патолого­анатомом у лікарні Сміли. Пере­можниця Всесвітньої універсіади (Софія, 1961). Володарка Кубка європ. чемпіонів (1962). Чемпіонка (1961), бронзова призерка (1962) чемпіонатів СРСР. Срібна призерка Спартакіади народів СРСР (1956), Всесоюз. зимових змагань (1963). Чемпіонка першості СРСР по класу «Б» (1957). Пере­можниця (1959, 1963), срібна призерка (1956) літніх Спартакіад України. Срібна (1961) і бронз. (1958) призерка Всесоюз. спартакіад ВЦРПС. Багатораз. пере­можниця та срібна призерка чемпіонатів України. У списках 24-х найсильніших волейболістів СРСР — двічі. Уві­йшла до десятки кращих гравців Одеси 20 ст. за версією г. «Одес­са-Спорт». Член збірної команди України. Ви­ступала за команди «Медик» (Київ, 1951–55), «Буревісник» (Одеса, 1955–64). Тренери — Є. Горбачов, Л. Небилицький.