ЛО́Г­ГІНОВ Владислав Борисович (01. 10. 1937, Харків — 06. 04. 2009, Київ) — фахівець у галузі лісівниц­тва. Син Б. Лог­гінова. Канд. с.-г. (1967), д-р біол. (1990) н. Премія ім. Л. Симиренка АН УРСР (1990). Закін. Укр. с.-г. академію (Київ, 1960). Брав участь у Київ. лісо­впоряд. екс­педиції (1960–62); працював на Карпат. ліс. дослід. станції (м. Мукачеве Закарп. обл., 1962–64); у Нац. ботан. саду НАНУ (1967–68 та 1969–2001): від 1991 — провід­ний науковий спів­робітник, від 1996 — гол. н. с.; в апараті Президії АН УРСР (1968–69; обидва — Київ). Наукові дослідже­н­ня у галузях лісівництва, дендрології та зеленого будівництва. Ви­вчав пита­н­ня селекції й інтродукції ліс. дерев. рослин та оптимізації антропоген. ліс. екосистем.