ЛОЗИ́НСЬКИЙ Володимир Федорович (06. 02. 1955, с. Сапичі Брян. обл., РФ) — футболіст (захисник), тренер. Майстер спорту між­народного класу (1984). Чемпіон (1977, 1980, 1981), сріб. (1978, 1982) та бронз. (1979) призер чемпіонатів СРСР. Володар Кубка (1978, 1982) та Суперкубка (1977, 1980) СРСР. Бронзовий призер Спартакіади народів СРСР (1979). Вихованець ДЮСШ «Динамо» (Київ, 1964–72). Ви­ступав за команди «Динамо» (Київ, 1973–84), «Металіст» (Харків, 1985–86), СКА (Київ), «Кривбас» (м. Кривий Ріг Дні­проп. обл.; обидві — 1987), «Кремінь» (м. Кременчук Полтав. обл., 1989–90). У чемпіонатах СРСР провів 277 матчів, забив 10 голів, у Єврокубках — 25 матчів. У складі збірної команди СРСР зі­грав 4 гри (1979–82). У списках 33-х кращих футболістів СРСР — 4 рази, з яких 1 — на 1-му м. (1979). Тренери — О. Леонідов, В. Лобановський. Працював гол. тренером команд «Кремінь» (Кре­менчук, 1991–94), ЦСК ЗС України (1994–96), ЦСКА (1996–97, 2002–03; у 1998–2002 — тренер; обидві — Київ), «Ворскла» (Полтава, 2004). Від 2006 — тренер-селекціонер команди «Дина­мо» (Київ). Під його керівництвом нац. студент. збірна команда Украї­ни здобула пере­могу на Все­світ. універсіадах (2007, 2009).