ЛОНША́Н де БЕРʼЄ́ Роман-Юзеф (Longchamps de Bérier Roman Józef; 09. 08. 1883, Львів — 04. 07. 1941, там само) — польський право­знавець. Член Польс. академії знань у Кракові (1931), Наук. товариства у Львові (1920). У 1906 здобув ступ. д-ра права у Львів. університеті, 1907–08 слухав лекції з права у Берліні. 1906–20 працював у Фінанс. упр. Львова; від 1918 — у Львів. від­діл. Ген. фінанс. управлі­н­ня. 1916 габілітувався на під­ставі праць «Studya nad istotą osoby prawniczej» (1911) і «Rękojmia z powodu wad і braków a obowią­zek świadczenia» (1916). Від 1920 — над­звич., від 1922 — звич. професор кафедри цивіл. права, водночас 1923–24 і 1929–32 — декан правн. ф-ту, 1934–35 і 1937–38 — проректор, 1939 — ректор Львів. університету. 1921–39 також викладав цивіл. право у Катол. університеті в Любліні. Брав участь у між­нар. кон­гресах щодо уніфікації цивіл. права у Європі, зокрема доповід­ав на двох кон­гресах із порівнял. права (1932, 1937) у м. Гааґа (Нідерланди). Гол. референт проекту Кодексу зобовʼязань Польщі (оприлюднений 1933), що став взірцевим у тогочас. європ. праві. Чл., президент (від 1938) Польс. правн. товариства у Львові, суддя Компетенц. трибуналу (1936–39), спів­роб. (від 1918), гол. ред. (1936–39) ж. «Przegląd Prawa і Administracji». Заарешт. і роз­стріляний разом із трьома синами нім. окупац. владою.