Лось Федір Євдокимович
Визначення і загальна характеристика
ЛОСЬ Федір Євдокимович (06(19). 06. 1908, с. Півнівщина, нині Городнян. р-ну Черніг. обл. — 21. 06. 1980, Київ) — історик. Доктор історичних наук (1953), професор (1954). Заслужений діяч науки УРСР (1961). Державна премія УРСР у галузі науки і техніки (1980). Закін. Черніг. інститут соц. виховання (1931). Відтоді учителював; 1935 — асп. Інституту історії Всеукр. асоц. марксист.-ленін. інститутів; від 1936 — у Інституті історії АН УРСР (Київ): 1944–45, 1958–63, 1966–78 — завідувач відділу історії капіталізму, 1946–48 — завідувач відділу історії СРСР, 1948–58 — заступник директора з наукової роботи, від 1978 — старший науковий співробітник-консультант; водночас 1944–50 — завідувач кафедри історії СРСР і УРСР Київ. пед. інституту; 1949–65 — професор кафедри історії КПРС Інституту підвищення кваліфікації викл. сусп. наук при Київ. університеті; 1965–71 — в. о. завідувача кафедри історії Київ. філії Харків. інституту культури. Основний напрям наукових досліджень — історія України поч. 20 ст.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Формування робітничого класу на Україні. 1949; Революція 1905–1907 років на Україні. 1955; Робітничий клас України в 1907–1913 роках. 1962; Нариси історії СРСР (Епоха капіталізму). 1972; Класова боротьба в українському селі 1907–1914. 1976 (співавт.); усі — Київ.
- Державний архів
- Арх. Київ. університету. Ф. 1968, спр. 27, арк. 29.
Рекомендована література
Завантажити статтю
Людина 
