Лошак Іван Степанович

ЛОША́К Іван Степанович (24. 02. 1913, с. Дубриничі, нині Перечин. р-ну Закарп. обл. — 19. 09. 1990, м. Пржі­брам, нині Чехія, похов. у Празі) — скульптор, живописець і культурний діяч. Чоловік М. Леонтович-Лошак. Заслужений працівник культури Чехії. Від 1939 — у Празі. Член спілок укр. мистців «Студія» і «Штурса» (1940-і рр.). У Празі закін. Укр. студію пластич. мистецтва (1940-і рр.; кл. І. Кулеця, Р. Лісовського, К. Стаховського), де й викладав; навч. у Чес. АМ (1945–50; кл. О. Шпанієла, Я. Лауди, К. Покорного). Основні галузі — монум. пластика, живопис. Учасник міжнар. виставок від 1950-х рр. Персон. — у Празі, Пржібрамі, Ужгороді, Києві, Берліні, Будапешті (усі — 1980–90-і рр.). Автор монум. композицій і пам’ят­ників для м. Пржібрам, де працював 1958–90: «Ковалі» (1949), «Сталевар» (1950), «Композитор А. Дворжак» (1982), «Старий шахтар» (1987). Створював живописні натюрморти, пейзажі («Карлів міст», «Соняшники», «Натюрморт із фруктами», «Натюрморт із глечиком»), у яких відчут. вплив експресив. манери І. Кульця. Деякі скульптури і картини зберігаються у Закарп. ХМ, галереях Чехії.

Рекомендована література

1. Marie Leontоvičová. Ivan Lošak. Plastiky. Obrazy. 1987;
   Google Scholar Internet
2. P. Toman. Nový slovník československých výtvarných uměl­ců. 2000 (обидва — Прага).
   Google Scholar Internet

Завантажити статтю