КО́ЛОС Борис (справжнє ім'я — Кабанов Борис Данилович; 27. 12. 1895, м. Крас­­нокутськ Богодухівського пов., нині смт Харківської обл. — 15. 07. 1937, Київ) — публіцист. Журналістська діяльність роз­почав у газеті «Боротьба», яка була друкованим органом КПУ. Від березня 1920 — від­повід­альний секретар газети «Селянська біднота», згодом пере­йшов до редакції газети «Вісті ВУЦВК». Від 1926 — член редколегії; від 1929 — від­повід­альний редактор проф­спілкової робітничої газети «Пролетар», яка на початку 1930-х років різ­ко змінила свій напрям і пере­творилася на рупор партійних і урядових на­станов щодо «посиле­н­ня кла­со­вої боротьби та під­вище­н­ня пролетарської пильності». Показовою для дис­кусій на шпальтах газети стала ста­т­тя К. «Проти гнилого лібералізму» — від­гук на від­критий лист Й. Сталіна «Про деякі пита­н­ня історії більшовизму». У січ­­ні 1932 газета «Комуніст» в огляді пре­­си звинуватила К. у «помилках політичного характеру», внаслідок чого у березні того ж року пере­ведений до Він­ниці, де очолив редакцію газети «Більшовицька правда». 1934–36 — начальник від­ділу середніх сільськогосподарських шкіл Харківського обласного земельного управлі­н­ня. У грудні 1936 заарештований, 14 липня 1937 за зви­­нуваче­н­ням у керівництві контр­революційною троцькістсько-націоналістичною організацією, яка ставила за мету повале­н­ня радянської влади в Україні, засуджений до роз­стрілу. Реабілітований 1957.