КОМА́Р — село Великоновосілківського ра­йону Донецької області. Комар. сільської раді під­порядковано села Веселе, Дні­про­енергія, Запоріж­жя, Скудне, Новоочеретувате, Федорівка, Червона Зірка, Ялта. Знаходиться на правому березі р. Мокрі Яли (притока Вовчої, басейн Дніпра), за 74 км від обласного центру, за 18 км від райцентру та за 30 км від залізничної станції Роя. Площа 3,2 км2. Населе­н­ня 1705 осіб (2001): греків — 55 %, проживають також українці та росіяни. По­близу Ялти виявлено залишки поселе­н­ня, а в кургані по­близу Федорівки роз­копано 13 поховань періоду міді та бронзи. По­близу цих сіл зна­йдено також декілька камʼяних статуй кочівників 11–13 ст. і поселе­н­ня салтівської культури. Засновано 1779 греками-пере­селенцями з одно­ймен­ного кримського села. 1781 тут мешкало 441, 1816 — 558 осіб. До 20 ст. село було виключно грецьким. 1872 освячено камʼяну церкву святої Марини (після встановле­н­ня більшовицької влади в ній роз­міщувався клуб, 1935 її зруйнували). Під час воєн­них дій 1918–20 влада неодноразово змінювалася. 1923 мешкало 3249 (греків — 2636), 1926 — 3695 (греків — 3439) осіб. Жителі за­знали сталінських ре­пресій. Від жовтня 1941 до вересня 1943 — під німецько-фашистською окупацією. На фронтах другої світової війни воювало близько 500 комарівців, з них понад 100 загинуло. 1989 грецьке населе­н­ня складало близько 60 %. Нині у Комарі — загальноосвітня школа, дитсадок; бібліотека, Будинок культури; амбулаторія. Діє релігійна громада УПЦ МП. Встановлено памʼятник воїнам, які загинули під час другої світової війни. Серед видатних уродженців — живописець Г. Алчієв, тренер (греко-римська боротьба) І. Дарда, Герой Радянського Союзу С. Єгоров.