Комар

Визначення і загальна характеристика

КОМА́Р  — село Великоновосілківського району Донецької області. Комар. сільс. раді підпорядк. села Веселе, Дніпроенергія, Запоріжжя, Скудне, Новоочеретувате, Федорівка, Червона Зірка, Ялта. Знаходиться на правому березі р. Мокрі Яли (притока Вовчої, бас. Дніпра), за 74 км від обл. центру, за 18 км від райцентру та за 30 км від залізнич. ст. Роя. Площа 3,2 км². Насел. 1705 осіб (2001): греків — 55 %, проживають також українці та росіяни. Побл. Ялти виявлено залишки поселення, а в кургані побл. Федорівки розкопано 13 поховань періоду міді та бронзи. Побл. цих сіл зна­йдено також декілька кам’яних статуй кочівників 11–13 ст. і поселення салтів. культури. Засн. 1779 греками-переселенцями з однойм. крим. села. 1781 тут мешкало 441, 1816 — 558 осіб. До 20 ст. село було виключно грецьким. 1872 освячено кам’я­ну церкву св. Марини (після вста­новлення більшов. влади в ній розміщувався клуб, 1935 її зруй­нували). Під час воєн. дій 1918–20 влада неодноразово змінювалася. 1923 мешкало 3249 (греків — 2636), 1926 — 3695 (гре­­ків — 3439) осіб. Жит. зазнали сталін. репресій. Від жовтня 1941 до вересня 1943 — під нім.-фа­­шист. окупацією. На фронтах 2-ї світової вій­ни воювало бл. 500 комарівців, з них понад 100 загинуло. 1989 грец. насел. складало бл. 60 %. Нині у К. — заг.-осв. школа, дитсадок; б-ка, Будинок культури; амбулаторія. Діє реліг. громада УПЦ МП. Встановлено пам’ятник воїнам, які загинули під час 2-ї світової вій­ни. Серед видат. уродженців — живописець Г. Алчієв, тренер (греко-рим. боротьба) І. Дарда, Герой Радянського Союзу С. Єгоров.

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю