КОРНІЄ́НКО Іван Сергі­йович (14(27). 11. 1910, с. Ше­стірня Херсонської пов. Херсонської губ., нині Широківського р-ну Дні­пропетровської обл. — 13. 11. 1975, Київ) — кіно­знавець, сценарист, педагог. Доктор мистецтво­знавства (1967), професор (1968). Член Спілки кінемато­графістів України (1957). Учасник Другої світової війни. Бо­йові нагороди. Закінчив Одеський музично-драматичний ін­ститут (1931). Працював 1932–34 редактор виробничо-художнього управлі­н­ня «Українфільм» (Харків); 1934–41 — редактором-консультантом Головного управлі­н­ня кіно­промисловості УРСР, 1947–49 — начальник сценарно-редакційного від­ділу Київської кіностудії художніх фільмів, 1949–58 — консультантом від­ділу науки і культури, завідувач сектору літератури і мистецтва ЦК КПУ, 1958–59 — за­ступник голови Комітету радіо і телебаче­н­ня при Раді Міністрів УРСР, 1959–61 — головний режисер журналу «Мистецтво» і «Новини кіноекрану» (усі — Київ). 1961 ви­ступив разом з режисером В. Івченком і Т. Левчукомініціатором створе­н­ня факультету кінемато­графії при Київському ін­ституті театрального мистецтва, у якому працював від 1962: завідувач кафедри кінемато­графії, теорії і історії кіно, 1968–75 — завідувач кафедри кіно­знавства, 1968–75 — ректор. Досліджував історію українського кіно, загально-теоретичні пита­н­ня, про­блеми кінорежисури, драматургії, акторської майстерності. Автор сценаріїв фільмів «Золоті руки» (режисер С. Параджанов), «Гнат Юра» (режисер Г. Гочаренко; обидва — 1960), «Слово про Ігоря Савченка» (1965, режисер Г. Крикун), спів­автор роз­ділу до першого тому «Історії українського радянського кіно. 1917–1930» (Київ, 1986). До сторіч­чя від дня народже­н­ня опублікував ви­брані твори К. (у двох томах, Київ, 2010).