КОРНІ́ЛОВ Лавр Георгі­йович (18(30). 08. 1870, м. Усть-Каменогорськ, ни­­ні Казах­стан — 31. 03(13. 04). 1918) — військовик. Закінчив Михайлівське артилерійське училище (1892), Миколаївську академію Ген­штабу (1898). Учасник російсько-японської війни 1904–05. У 1907–11 — військовий агент у Китаї. Під час 1-ї світової війни — командир 48-ї піхотної дивізії, генера́л-лейтенант (1915). Потрапив у полон, звідки 1916 втік. У березні–квітні 1917 — головнокомандувач Петро­градського військового округу; від липня того ж року — Верховний Головнокомандувач. Сприяв українізації військових частин, зокрема 34-го армійського корпусу генерал-лейтенанта П. Скоропадського. У серпні 1917 зробив спробу повалити Тимчасовий уряд і встановити військову диктатуру. Після ліквідації ви­ступу заарештований і увʼязнений, у листопаді 1917 звільнений. Ви­їхав на Дон, де став одним з організаторів і командувачів Добровольчої армії, яка воювала з більшовиками. Загинув під час штурму м. Катеринодар (нині Краснодар, РФ). Більшовики викопали його тіло і після показового зну­­ща­н­ня знищили.