КОРНІ́ЛОВ Юрій Георгі­йович (20. 11(03. 12). 1907, с. Миропіль, нині смт Романівського р-ну Житомирської обл. — 30. 07. 1985, Київ) — фахівець у галузі автоматики. Батько М. Кор­­нілова. Доктор технічних наук (1955), професор (1959). Сталінcька премія (1947). Заслужений діяч науки і техніки РРФСР (1977). Закінчив Ленін­градський політехнічний ін­ститут (1930, нині Санкт-Пе­тербург), де 1930–35 й працював. 1935–52 — у Центральному науково-дослідному котлотурбін­ному ін­ституті (Ленін­град); 1952–61 — завідувач від­ділу авто­­матики Ін­ституту газу АН УРСР (Київ); водночас 1958–63 — у Київському політехнічному ін­ституті: від 1959 — професор, 1960–63 — засновник і завідувач кафедри теоретичних основ автоматики та автоматизації хімічних виробництв; 1963–83 — у Краснодарському політехнічному ін­ституті: 1963–74 — засновник і завідувач, 1974–83 — професор кафедри автоматизації виробничих процесів. Від­тоді мешкав у Киє­­ві. Основний напрям наукових досліджень — автоматизація виробничих процесів у тепло­енергетиці, газовій, хімічній і харчовій промисловостях. 1939 брав участь у створен­ні та впроваджен­ні котельної електроавтомати­­ки на Каширській електро­станції (Московська обл.), під час другої світової війни працював на електро­станціях Уралу.