Луганське музичне училище

ЛУГА́НСЬКЕ МУЗИ́ЧНЕ УЧИ́ЛИЩЕ Засн. 1927 на базі Луган. муз. профес. школи, де викладали гру на фортепіано, струн. інструментах, спів. Школа готувала викл. дит. муз. шкіл, музикантів-виконавців, із яких сфор­мовано оркестр опер. театру в Луганську (нині Донецький академічний державний театр опе­ри та балету ім. А. Соловʼянен­ка). Від 1945 — Луган. (до 1958 і 1970–90 — Ворошиловгр.) муз. училище із від­ділами нар., духових інструментів, фортепіан., диригент.-хор. Перший дир. — С. Васильєв (1945–47). Серед викл. — домрист Г. Аванесов, хор­мейстер Е. Бєлявський, піаністка К. Іванова. Перші випуск­ники Училища поповнили пед. колективи вже існуючих і сприяли від­кри­т­тю нових дит. муз. шкіл Луганська та Луган. обл. У 1950–60-х рр. від­крили струн­но-смичкове й теор. від­діл., згодом створ. хор, оркестр нар. інструментів, духовий оркестр. Ці колективи системат. брали участь у міських та обл. концертах, сприяли профес. зро­стан­ню молодих музикантів. У 1970–90-х рр. за­проваджено низку метод. новацій, зокрема повʼязаних із тех. засобами навч., від­крито вокал. і естрадне від­діл. Серед ві­домих випускників — М. Білоконєв, В. Воєводін, П. Полухін, В. Птушкін, Л. Сергієнко. 1997 Училище реорганізовано у від­діл музики Луган. коледжу культури і мистецтв, нині структур. під­роз­діл Луганської державної академії культури і мистецтв ім. М. Матусовського (кер. від­діл. — О. Михайлюк). На сучас. етапі від­діл. роз­ширило межі своєї діяльності в галузях просвітн. та навч.-метод. роботи. При Коледжі — дит. філармонія «Ровесник», Молодіж. симф. оркестр, «Джаз-бенд», камер. оркестр «Серенада», який є учасником низки між­нар. фе­сти­валів. Від 2000 проводили Все­укр. огляд-конкурс ім. династії Воєводіних, Всеукр. конкурс па­мʼяті Б. Которовича. Організовували майстер-класи викл. муз. ВНЗів України та навч. закладів ін. країн. Від 2014 продовжує ді­яти в Луганську.

Літ.: Михалева Е. Луганскому му­зыкальному училищу — быть! // Голос Донбас­са. 1997, 11 июля; Її ж. Луганские премьеры на родине Моцарта // Ракурс. 2005, 2 нояб.

Є. Я. Михальова

Завантажити статтю