КОРНОУ́ХОВ Микола Васильович (10(23). 10. 1903, м. Ніжин, нині Чернігівська обл. — 02. 06. 1958, Київ) — фахівець у галузі будівельної механіки. Академік АН УРСР (1951). Заслужений діяч науки і техніки УРСР (1954). Сталінcька премія (1950). Закінчив Київський політехнічний ін­ститут (1928). Від 1931 працював у Київському інженерно-будівельному ін­ституті: від 1934 — завідувач кафедри будівельної механіки; водночас від 1935 — в Ін­ституті будівельної механіки АН УРСР (нині Ін­ститут механіки НАНУ, Київ): 1940–44 — директор, 1944–58 — завідувач від­ділу стійкості кон­струкцій. Досліджував про­блеми будівельних кон­струкцій, зокрема стрижневих, пластинчатих, пластинчато-стрижневих конст­­рукцій, гладких і ребристих обо­­лонок. За­пропонував метод де­­формацій (роз­рахунок стійкості плоских рам); ви­вчав стійкість просторових рамних каркасів; роз­винув теорію обʼ­єд­наного роз­рахунку на міцність і стійкість у межах і за межами пружності стрижневих систем.