ЛУЖНИ́ЦЬКА Ніна Леонтіївна (дівоче — Конашинська; 02. 02. 1902, с. Сестрятин, нині Радивилів. р-ну Рів­нен. обл. — 09. 03. 1984, м. Філадельфія, шт. Пенсильванія, США) — актриса. Закін. Ін­ститут шля­хет. дівчат у Житомирі (1918). У складі гуртка укр. патріотично налашт. молоді разом з Армією УНР 1920 пере­йшла р. Збруч і потрапила до табору інтернов. осіб у м. Ланьцут (нині Під­карпат. воєводства), згодом — у м. Александрув Куявський (нині Куявсько-Помор. воєводства; обидва — Польща). Сценічну діяльність роз­почала в табор. ама­тор. театрі під керівництвом В. Тимченка в Ланьцуті, продовжила у табор. аматор. театрі, що згодом пере­творився на профес. Драм. театр ім. М. Садовського під керівництвом Й. Мандзенка в Александруві Куявському. На його сцені 1921 виконала роль Галі («Назар Стодоля» Т. Шевченка). 1922 пере­їхала до Львова, де працювала до 1924 в Укр. нар. театрі товариства «Укр. бесіда» під керівництвом О. Загарова і Й. Стадника; 1922–25 — в Укр. драм. школі, засн. О. Загаровим і М. Вороним при Вищому муз. ін­ституті; 1925–28, 1930–31 — арт. мандрів. кооп. товариства «Укр. театр» на чолі з Й. Стадником (ви­ступала під прі­звищем Смиринська); 1928–29 — Укр. нар. театру ім. І. Тобілевича (м. Станіслав, нині Івано-Франківськ). 1937 у ви­ставі пʼєси «Тарас Шев­ченко» З. Тарнавського під прі­­звищем Блавацька втілила образ Кітті й тоді ж покинула мандрів. театр «За­грава». 1944 емі­грувала до Австрії (м. Ґрац), 1949 — до Філадельфії, де організувала драм. гуртки при Спілці укр. молоді й товаристві «Пласт», була учасницею щоріч. заходів, на яких декламувала твори Т. Шев­ченка. Опубл. спогад про ви­ставу «Назар Стодоля» (1921) в табор. театрі в Александруві Ку­явському: «“Назар Стодоля” за ґратами» // «Новий час», 1939, 19 березня.