Лупинос Анна

Визначення і загальна характеристика

ЛУПИНО́С Анна (справж. — Дроздова Ганна Олексіївна; 08. 02. 1970, Запоріжжя) — письменниця, літературознавець, публіцистка. Член НСПУ (2006), НСЖУ (2014). Закін. Запоріз. університет (1992) та інж. академію (2006). Голова Запоріз. обл. літ. об’єдн. (від 2007). Член редколегії ж. «Хортиця» у За­поріжжі (від 2010). Одна з упорядників антології творів літераторів запоріз. краю «Обрус» (З., 2008). Співорганізаторка та чл. журі літ. фестивалів «В стенах серебряного века» (від 2011; м. Василівка Запоріз. обл.), «Звезда рождества» (від 2013; Запоріжжя), Всеукр. літ. конкурсу прози ім. О. Кравченко (2013; Дніпропетровськ), літ. кон­курсів для школярів «Квітневі дзвони» (від 2013) та для юнацтва і молоді «Хортицькі дзвони» ім. М. Брацило (від 2014; обидва — Запоріжжя). Авторка кн. «Радость сердца» (2005) та «Не о том думаю» (2014; обидві — Запоріжжя), а також низки літ.-крит. статей у періодиці, зокрема у ж. «Хортиця», серед них — есеї «Маленька смілива Оля: про творчість Ольги Лебединської» (№ 1), «Голос Вікторії Сироватки» (№ 4), «Анна Голуб — час мовчати» (№ 5; усі — 2007), ст. «Запорожская поэтическая школа: девяностники» (2010, № 1), «Висвітлення образу часу у творах запорізьких авторів» (2012, № 1) та ін. Поезії Л. притаманні глибока метафоричність, використання різноманіт. худож. засобів та тяжіння до світ. культурно-символіч. світосприйняття (зазвичай пише у силабо-тоніч. системі, зустрічаються також верлібри), прозі — риси постмодернізму (ігрова складова, множинні алюзії до творів світ. літ-ри та мистецтва взагалі, певне стиліст. розмаїття у межах одного твору, іронія та майже відсут. пафос) і прояви містич. реалізму. Окремі вірші українською мовою переклали М. Лиходід, Г. Лютий.

Завантажити статтю