Луфер Абрам Михайлович
ЛУ́ФЕР Абрам Михайлович (12(25). 08. 1905, Київ — 13. 07. 1948, там само) — піаніст, педагог, музично-громадський діяч. Заслужений діяч мистецтв УРСР (1945). Держ. нагорода СРСР. Лауреат Всеукр. конкурсу піаністів (Харків, 1930, 1-а премія), 2-го Міжнар. конкурсу піаністів ім. Ф. Шопена (Варшава, 1932, 4-а премія). Закін. Київ. муз.-драм. інститут (1928; викл. Г. Беклемішев), де відтоді й викладав: від 1929 — завідувач кафедри спец. фортепіано. 1934–41, 1944–48 — директор, від 1935 — проф. Київ. консерваторії. Водночас 1930–41, 1944–46 — соліст Філармонії та Радіокомітету (обидва — Київ). 1941–44 — директор і завідувач кафедри спец. фортепіано Свердлов. консерваторії (нині Єкатеринбург, РФ). Як піаніст почав виступати від 1929. У репертуарі — твори укр. композиторів В. Косенка, Б. Лятошинського, Л. Ревуцького, а також Ф. Шуберта, Й.-С. Баха, Р. Шуманна, Ф. Ліста. Виконав. майстерність Л. відзначалася неабияким темпераментом та енергійністю, тех. бездоганністю. 1930 здійснив концертне турне по Кавказу, Криму, Донбасу, Сибіру, Уралу. Також виступав у Польщі. Автор публікацій з питань муз. освіти, піанізму тощо. Серед учнів — Т. Ґольдфарб, В. Кіпа, А. Лисенко, Б. Максимович.
Рекомендована література
- Поляков А. Абрам Михайлович Луфер // РМ. 1939. Ч. 1;
- Карафінка М., Попова Н. Абрам Михайлович Луфер // Київ. фортепіанна школа. Імена та часи. К., 2013;
- Шамаєва К. Луфер Абрам Михайлович // Зі спадщини майстрів: Наук. вісн. Нац. муз. академії України. К., 2013. Вип. 101.