ЕНЦИКЛОПЕДІЯ
СУЧАСНОЇ УКРАЇНИ
Encyclopedia of Modern Ukraine
A

Луценко Іван Митрофанович

ЛУЦЕ́НКО Іван Митрофанович (23. 02 (07. 03). 1863, с. Кейбалівка, нині Пирятин. р-ну Полтав. обл. – 25. 03. 1919, містечко Красилів, нині місто Хмельн. обл.) – громадсько-політичний і військовий діяч, лікар-гомеопат. У С.-Пе­тербурзі закін. природн. факультет Університету та військ.-мед. академію, де 1893 здобув ступ. д-ра медицини. Відтоді мешкав у Одесі, мав приватну лікар. практику. Від 1885 друкував у с.-пе­тербур. ж. «Врач-гомеопат» влас. перекл. кн. Е.-А. Фарінґтона «Го­меопатическая клиническая фармакология: Курс лекций, читанных в Ганемановской медицинской коллегии в Филадельфии» (1910 видана окремою книгою в Одесі, 1936 перевид. у Москві, 1992 – у Києві), також вміщував у наук. журналах влас­ні статті мед. тематики. Був гол. лікарем Одес. гомеопат. лікарні, читав лекції з гомеопатії в Одес. духов. семінарії. Брав активну участь в укр. громад. русі, зокрема діяльності Одес. товариства «Просвіта». Листувався з М. Коцюбинським та І. Нечуєм-Левицьким; разом із письменниками М. Вороним та І. Липою створив Одес. літ. спілку, що взяла участь у виданні альманахів «З-над хмар і долин» (1903) і «Багаття» (1905; обидва – Одеса); заснував г. «Народна справа» (1906). Обстежував стан здоров’я І. Франка під час відвідин ним Одеси (1909). У 1913 очолив раду старійшин товариства «Укра­їнська хата». Під час 1-ї світової вій­ни – полковник мед. служби рос. армії. Після Лютн. революції 1917 став товаришем (заст.) го­лови Укр. партії соціалістів-самостійників. Обраний чл. УЦР, Укр. ген. військ. комітету. Організатор Одес. укр. військ. ради та Гайдамац. коша, ген. хорунжий (від жовтня 1917) Вільного козацтва. Влітку 1918 передав значну частину влас. б-ки першій в Одесі укр. книгозбірні. Від грудня 1918 – голова цивіл. упр. Таврій. губ., у 1919 – командир 1-го Поділ. січового куреня. Потрапив у полон і був закатований червоноармійцями. В Одесі та Красилові встановлено мемор. дошки Л.

Літ.: За Державність. Матеріяли до Історії Війська Українського. Зб. 2. Каліш, 1930; Омелянович-Павленко М. Спогади українського командарма. К., 2002; Зленко Г. Лицарі досвітніх вогнів: Тридцять три портрети діячів одесь­кої «Просвіти» 1905–09 рр. О., 2005; Музичко О. Іван Луценко (1863–1919): український націєтворець. К., 2013.

ДА: Центр. держ. арх. вищих органів влади в Україні. Ф. 3794 с, оп. 5, спр. 404; ф. 3795 с, оп. 1, спр. 1554, арк. 1–103; ф. 3799, оп. 1, спр. 17, арк. 45–46.

Р. М. Коваль

Державний архів

Центр. держ. арх. вищих органів влади в Україні. Ф. 3794 с, оп. 5, спр. 404; ф. 3795 с, оп. 1, спр. 1554, арк. 1–103; ф. 3799, оп. 1, спр. 17, арк. 45–46.

Рекомендована література

  1. За Державність. Матеріяли до Історії Війська Українського. Зб. 2. Каліш, 1930;
  2. Омелянович-Павленко М. Спогади українського командарма. К., 2002;
  3. Зленко Г. Лицарі досвітніх вогнів: Тридцять три портрети діячів одесь­кої «Просвіти» 1905–09 рр. О., 2005;
  4. Музичко О. Іван Луценко (1863–1919): український націєтворець. К., 2013.
завантажити статтю

Інформація про статтю

Автор:

Авторські права:

Cтаттю захищено авторським правом згідно з чинним законодавством України. Докладніше див. розділ Умови та правила користування електронною версією «Енциклопедії Сучасної України»

Бібліографічний опис:

Луценко Іван Митрофанович / Р. М. Коваль // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / Редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. – К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2017. – Режим доступу : https://esu.com.ua/article-59391

Том ЕСУ:

18-й

Дата виходу друком тому:

2017

Дата останньої редакції статті:

2017

Цитованість статті:

переглянути в Google Scholar

Для навчання:

використати статтю в Google Classroom

Тематичний розділ сайту:

Ключове слово:

EMUID (ідентифікатор статті ЕСУ):

59391

Кількість переглядів цього року:

16

Схожі статті

Волошин
Людина  |  Том 5 | 2006
В. Парубій
Климпуш
Людина  |  Том 13 | 2013
О. Д. Довганич
Бульба
Людина  | Том 3 | 2004
В. А. Гриневич

Нагору