Львівський бронетанковий завод

ЛЬВІ́ВСЬКИЙ БРОНЕТА́НКОВИЙ ЗАВО́Д — державне під­приємство оборон­ної промисловості, що за­ймається ремонтом та модернізацією бронетехніки. Один із найпотужніших заводів Львова та зх. регіону України. Від 2011 входить до держ. концерну «Укр­­оборон­пром». Засн. 1944 як Пе­ресув. бронетанк. ремонт. завод № 17 (в/ч 33 198). Початк. місце дис­локації — р-н Дарниця у Києві, чисельність особового складу — 25 осіб. Перший кер. — військ. інж. полковник М. Завалишин (1944; не­вдовзі загинув в авіаката­строфі). З просува­н­ням лінії фронту на Зх. завод зупинився на околиці Львова. На завод покладено зав­да­н­ня ремонтувати по­шкоджені та виведені з ладу танки 1-го та 4-го Укр. фронтів. У перший рік роботи бракувало обладна­н­ня, не­стачу якого частково ліквідували завдяки нім. трофей. вер­статам та спец. кранам (напр., «Штерман»). 1944–45 завод полагодив бл. 1200 од. танків і самохід. артилер. установок (Т-34, -70, СУ-76, -100 та ін.), а також до­укомплектував певну кількість амер. автомобілів «Форд», які по­стачали за ленд-лізом. Потреба у кваліфіков. робітниках спонукала до створе­н­ня при заводі ремісн. училища (перший випуск від­бувся 1948). У червні–липні 1946 під­приємство пере­дис­локовано в ур­очище «Зубра», де колись роз­ташовувався польс. артилер. дивізіон (нині вул. Стрийська, 73). Під цехи пере­обладнано конюшні, а незабаром роз­почалося будівництво нових приміщень, зокрема 1950 споруджено першу велику будівлю — цех № 1, де роз­містилися демонтажно-монтажна та корпусна дільниці. У ті роки завод ремонтував танки Т-34 і -44, самохідні артилер. установки СУ-76. У 1950-і рр. освоєно ремонт важких машин KB та ЙС (ЙС-1, -2, -3), капітал. ремонт танків Т-54, -55. Фахівці під­приємства своїми силами почали виготовляти технол. обладна­н­ня, необхідне для ремонту танків. Для покраще­н­ня соц. умов працівників у 1950–60-і рр. збудовано шість 4-квартир. та пʼятнадцять 2-поверх. будинків. У 1960–70-і рр. на базі шасі танків Т-44, -54, -55, -62, -72 завод виготовляв спец. військ. техніку: гусеничні пожежні машини (ГПМ-54), тягачі (БТС-4, -4А, -4В), мосто­укладачі (МТУ-20, МТ-55), броньов. машини роз­городже­н­ня та роз­мінува­н­ня (ІМР-2), крани (12-тонні гідрокрани СПК-12Г). Підпр-во пере­констру­йовувало танк. башти у стаціонарні башт. артилер. установки з круговим об­стрілом, які встановлювали на рад.-китай. кордоні у період загостре­н­ня між­держ. від­носин двох країн. Створ. заводом спец. тягачі БТС-4 (на базі шасі танка Т-44) щороку використовували під час проведе­н­ня парадів на Красній площі у Москві. Підпр-во активно спів­­працювало з країнами соціаліст. табору — Болгарією, НДР, Угорщиною, Чехословач­чиною, Кубою, Вʼєтнамом. 1969 засн. музей історії заводу, де від­творено осн. етапи його роз­витку. Тоді ж завод випустив 10 копій нім. танків «Тигр» та 8 «Пантер» (пере­обладнані Т-44) для 5-серій. кіноепопеї «Визволе­н­ня» (1968–71) Ю. Озерова. Підпр-во від­ремонтувало чимало танків Т-34-85, що були встановлені як памʼятники на постаментах у багатьох містах СРСР та Центр.-Сх. Європи, а також до 40-річчя заверше­н­ня нім.-рад. війни у січні 1985 — 30 таких танків для параду на Красній площі. Після Чорнобил. ката­строфи 1986 завод у стислі терміни виготовив тягачі з високим протирадіац. захистом для ліквідації наслідків аварії (від­діл. екіпажу всередині покриті свинц. оболонкою). У 1970–80-і рр. під­приємство утримувало влас. профілакторій та санаторій «Гренада» на Чорному морі, при заводі функціонували спорт. секції з волейболу, легкої атлетики, футболу. У 1980-і рр. налагоджено модернізацію танків Т-72, освоєно установку нічних прицілів і приладів нічного баче­н­ня, модернізовано системи прицілів «Дрозд» та «Бастіон». 1982 створ. бо­йову машину роз­мінува­н­ня БМР-1 для потреб рад. військ, що воювали в Афгані­стані. У ці роки збудовано новий адм.-ви­­роб. корпус (7500 м²) та склад. приміще­н­ня (3600 м²), створ. допоміжне госп-во при заводі (теплиця, ферма). З проголоше­н­ням незалежності України 1991 об­ставини функціонува­н­ня заводу помітно змінилися — курс на демілітаризацію та втрата держ. замовлень по­значилися на стані під­приємства і зумовили частк. конверсію. 1993 Львів. бронетанк. ремонт. завод № 17 виведено з під­порядкува­н­ня в/ч А1565 і пере­твор. на держ. під­приємство «Л. б. з.». Від поч. 1990-х рр. сут­тєво зменшилися обсяги виробництва. 1989–95 згідно з Між­нар. угодою про скороче­н­ня звич. засобів озброє­н­ня в Європі на під­приємстві утилізовано понад 1 тис. танків Т-54, -55, -62. Кер-во заводу ініціювало створе­н­ня на їхній основі тракторів, кранів, тягачів для госп. потреб. Механіки під­приємства освоїли ремонт автобусів ЛАЗ і «Неоплан». У 1990-і рр. на заводі створ. автобуси ЛіАЗ-5256 (52 шт.), маломісткі автобуси ГАЗ-4203 на базі шасі автомобіля «Газель» (60 шт.), трактори ЛРМЗ-460 на базі шасі танка Т-55 (102 шт.; автором ідеї цієї машини вважають кон­структора М. Олійника), гусеничні тягачі ГТУ-1 та -1-05, бульдозери для Бурштин. ТЕС ЛРМЗ-580, гусеничні крани КГС-16. По­ступово налагоджено випуск конверсій. техніки (деревооб­робні вер­стати, метал. ворота, відра, ручні лебідки, вози, плуги, люстри та світильники). Для укр. армії у 1990-і рр. завод проводив модернізацію танків Т-55, -72Б, здійснював бронюва­н­ня автомобілів типу «Гам­мер» амер. виробництва. 1995 налагоджено випуск бронетанк. техніки на екс­порт — пере­важно в країни Азії та Африки. Обсяг продукції на екс­порт в окремі роки сягав понад 90 %. Виготовлено нову бо­йову машину роз­мінува­н­ня БМР-1, освоєно капітал. ремонт інж. машини ІМР-1 на базі шасі танка Т-55. Одночасно з військ. технікою завод освоїв виробництво техніки для нар. господарства: гусеничні кран КГС-16 та тягач ГТУ-1-05, міський пасажир. автобус ЛіАЗ-5256, міський мікроавтобус на базі шасі «Газель», гусенич. трактор з конверсій. техніки ЛРМЗ-460, -580. У 2000-х рр. освоєно капітал. ремонт модернізов. танка Т-72Б та випуск нового укр. тягача БТС-5Б на базі шасі танка Т-72, виготовле­н­ня склад. агрегатів до тягачів. Водночас проводилися роботи з капітал. ремонту інж. машини ІМР-2 на базі шасі танка Т-72. Фахівці Л. б. з. надають допомогу військово­службовцям ЗС України у ремон­ті та від­новлен­ні військ. техніки, яка пере­бувала на довго­строк. зберіган­ні. З поч. антитерорист. операції на Сх. України завод став отримувати значні замовле­н­ня на виготовле­н­ня нової і модернізацію старої техніки (Т-72, -64, БРЕМ, БТР-60ПБ, -80, БМП-1). Напр., 2014 лише у військ. частинах, які дис­локуються на Дні­пропетровщині, повернено в стрій понад 100 од. бронетехніки. 2015 завод пере­дав у зону бо­йових дій на Сх. України понад 100 від­ремонтов. танків. Через повну завантаженість під­приємство пере­ведено на роботу у 3 зміни. На­прикінці 2014 освоєно виробництво легкого бронетранс­­портера «Дозор-Б», виготовлен­ня якого з на­ступ. року по­ставлено на серійну основу. Спеціалісти заводу ви­їжджали з консультаціями в Алжир, Вʼєтнам, Ємен, Сирію. Підпр-во від­відували де­­легації з Азербайджану, Бельгії, Нідерландів, Канади, Лівії, Китаю, РФ, Словач­чини, США, Франції, Німеч­чини та ін. Кількість працівників (2015) — понад 900 осіб. Три­валий час завод очолювали І. Кли­менко (1969–85), Г. Задихайло (1985–90), В. Фурманов (1992–2003), М. Лабзін (2003–11).

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю