Ляпунов Борис Михайлович
ЛЯПУНО́В Борис Михайлович (25. 07(06. 08). 1862, с. Болобоново, нині Нижньогород. обл., РФ — 22. 02. 1943, с. Борове, нині с-ще Акмолин. обл., Казахстан) — мовознавець. Брат Олександра та Сергія Ляпунових. Академік АН СРСР (1923), Польс. АН (1930), член-кореспондент Болгар. (1932), Чес. (1934) АН. Закін. С.-Петербур. університет (1885). Від 1892 — приват-доцент Харків. університету; від 1900 — приват-доцент, 1903–23 — екстраординар. проф. Новорос. університету в Одесі; 1924–29 — проф. Ленінгр. університету (нині С.-Петербург). Наукові дослідження: порівняльна граматика словʼянських мов, старословʼянська мова, історія й діалектологія російської мови, взаємозвʼязки укр. і рос. мов. Вивчав етимологію окремих укр. лексем, виступав в іноз. період. виданнях з рецензіями на публікації з української мови. Автор нарисів про О. Потебню, І. Ягича, О. Шахматова, П. Лаврова та ін.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Несколько слов о говорах Лукояновского у. Нижегородской губ. // Живая старина. 1884. Вып. 2; Исследования о языке Синодального списка 1-й Новгородской летописи. Вып. 1, ч. 1: Очерки по истории иррациональных гласных в русском языке. С.-Петербург, 1899; Формы склонения в старославянском языке // Летопись истор.-филол. об-ва при Новорос. університете. 1905. Т. 13; Несколько слов о рукописи евангельских чтений, хранящихся в библиотеке Одесского общества истории и древностей // Зап. Одес. об-ва истории и древностей. 1907. Т. 27; Единство русского языка в его наречиях: Пособ. к лекциям по истории рус. языка. О., 1919; Древнейшие взаимные связи языков русского и украинского и некоторые выводы о времени их возникновения как отдельных лингвистических групп // Рус. истор. лексикология. Москва, 1968.
Людина 