Ляхович Євген

Визначення і загальна характеристика

ЛЯХО́ВИЧ Євген (псевд. — Окей; 04. 06. 1900, с. Ушня, нині Золочів. р-ну Львів обл. — 16. 10. 1976, м. Бока-Ратон, шт. Флорида, США) — журналіст, громадсько-політич­ний діяч. 1918–21 — під­хорунжий УГА. Навч. у Данциз. (1922–23) і Бруклін. (від 1923) політех. ін­ститутах. 1929 отримав громадянство США. Актив. чл. УВО й ОУН. 1930–32 мешкав у Галичині. 1933–35 — дипломат. пред­ставник ОУН у Великій Британії, місц. кор. часописів «Роз­будова нації» та «Свобода». З метою заручитися під­тримкою уряду та громадськості Великої Британії у боротьбі за незалежність України пере­давав меморандуми у МЗС цієї держави, вміщував пу­блікації у ЗМІ про цілі та зав­дан­ня укр. визв. руху. Після поверне­н­ня до США — провід. діяч Організації держ. від­родже­н­ня Укра­їни, заст. гол. ред. «Свободи» (1936–42). У 1942–65 працював на виробництві. Водночас засн. і 1-й голова (1946–48) Організації оборони чотирьох свобод Укра­їни, ред. її «Вісника». Автор багатьох пуб­­лікацій в укр. діаспор. періодиці.

Літ.: Євген Ляхович, провід­ний діяч Українського Визвольного Руху, б. спів­­редактор «Свободи» і основник ООЧСУ, помер на Фльориді // Свобода. 1976, 19 жовт.; Посівнич М. Воєн­но-політична діяльність ОУН у 1929–1939 роках. Л., 2010.

М. Р. Посівнич

Завантажити статтю