Ляхович Євген
ЛЯХО́ВИЧ Євген (псевд. — Окей; 04. 06. 1900, с. Ушня, нині Золочів. р-ну Львів обл. — 16. 10. 1976, м. Бока-Ратон, шт. Флорида, США) — журналіст, громадсько-політичний діяч. 1918–21 — підхорунжий УГА. Навч. у Данциз. (1922–23) і Бруклін. (від 1923) політех. інститутах. 1929 отримав громадянство США. Актив. чл. УВО й ОУН. 1930–32 мешкав у Галичині. 1933–35 — дипломат. представник ОУН у Великій Британії, місц. кор. часописів «Розбудова нації» та «Свобода». З метою заручитися підтримкою уряду та громадськості Великої Британії у боротьбі за незалежність України передавав меморандуми у МЗС цієї держави, вміщував публікації у ЗМІ про цілі та завдання укр. визв. руху. Після повернення до США — провід. діяч Організації держ. відродження України, заст. гол. ред. «Свободи» (1936–42). У 1942–65 працював на виробництві. Водночас засн. і 1-й голова (1946–48) Організації оборони чотирьох свобод України, ред. її «Вісника». Автор багатьох публікацій в укр. діаспор. періодиці.
Рекомендована література
- Євген Ляхович, провідний діяч Українського Визвольного Руху, б. співредактор «Свободи» і основник ООЧСУ, помер на Фльориді // Свобода. 1976, 19 жовт.;
- Посівнич М. Воєнно-політична діяльність ОУН у 1929–1939 роках. Л., 2010.
Завантажити статтю
Людина 
