ЕНЦИКЛОПЕДІЯ
СУЧАСНОЇ УКРАЇНИ
Encyclopedia of Modern Ukraine
A

Магінський Володимир Дмитрович

МАГІ́НСЬКИЙ Володимир Дмитрович (18. 09. 1946, м. Нальчик, Кабардино-Балкар. Респ., РФ) – живописець, реставратор. Батько Л. Магінського. Член НСХУ (1987). Навч. у худож. студії м. Нальчик, Одес. худож. училищі (1960–70-і рр.), за­кін. Львів. інститут приклад. та декор. мистецтва (1978; викл. К. Звіринський, М. Лозинський, Е. Мись­ко). Працював у Львові: 1973–75 – у реставрац. майстернях, від 1975 – у Музеї історії релігії та атеїзму; 1987–94 – художник н.-д. сектору при АМ; 1994 – зав. реставрац. майстерні Нац. заповідника «Замки Тернопілля» (м. Збараж Терноп. обл.). Учасник обл., всеукр., зарубіж. худож. виставок від 1978. Персон. – у Львові (1978, 1983, 2006, 2011), Тернополі (1986, 2006, 2011), Івано-Франківську і Збаражі (2006, 2011), Луцьку (2011). Осн. галузі – станк. і монум. живопис, скульптура, реставрація олій. творів сакрал. мистецтва і мозаїк. Творчість М. еволюціонувала від реаліст. полотен 1970-х рр. через великорозмірні триптихи 1990-х рр., у яких домінуючими є суто формал. композиц.-колорист. пошуки способів самовираження, до сповнених внутр. екс­пресії натюрмортів 2000-х рр. Створює портрети значно більші від натури, сільс. (оперує кількома планами у різних рівнях, у темат. композиціях надає перевагу геом. побудовам) і міські (зокрема з висоти польоту птаха) пейзажі, натюрморти у реаліст. і дещо декор. манері. Деякі роботи зберігаються у Львів. галереї мистецтв, Нац. музеї у Львові, Нац. заповіднику «Замки Тернопілля», Терноп. і Волин. (Луцьк) краєзн. музеях.

Тв.: живопис – «Кабардинка» (1968), «Автопортрет» (1970-і рр.; 2011), «Ре­ставратор» (1978), «Молоді художники перед виставкомом» (1981), триптих «Пори року» (поч. 1990-х рр.), «Підвалля. Вид з вежі Корнякта», «Син», «Іра» (усі – 1990-і рр.), «Рожі» (2006).

Літ.: Пуляєва Л. Земне відродження небесного мистецтва // Високий Замок. 2003, 25 лют.; Гранкін П. Зачаровані Збаражем // Галиц. брама. 2004. № 1–3; Володимир Магінський: Альбом. Л., 2011.

А. Ю. Дорош

Основні твори

живопис – «Кабардинка» (1968), «Автопортрет» (1970-і рр.; 2011), «Ре­ставратор» (1978), «Молоді художники перед виставкомом» (1981), триптих «Пори року» (поч. 1990-х рр.), «Підвалля. Вид з вежі Корнякта», «Син», «Іра» (усі – 1990-і рр.), «Рожі» (2006).

Рекомендована література

  1. Пуляєва Л. Земне відродження небесного мистецтва // Високий Замок. 2003, 25 лют.;Google Scholar
  2. Гранкін П. Зачаровані Збаражем // Галиц. брама. 2004. № 1–3;Google Scholar
  3. Володимир Магінський: Альбом. Л., 2011.Google Scholar

Фотоілюстрації

Читати у файлі PDF

Інформація про статтю

Автор:

Авторські права:

Cтаттю захищено авторським правом згідно з чинним законодавством України. Докладніше див. розділ Умови та правила користування електронною версією «Енциклопедії Сучасної України»

Бібліографічний опис:

Магінський Володимир Дмитрович / А. Ю. Дорош // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / Редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. – К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2017. – Режим доступу : https://esu.com.ua/article-60220

Том ЕСУ:

18-й

Дата виходу друком тому:

2017

Дата останньої редакції статті:

2017

Цитованість статті:

переглянути в Google Scholar

Для навчання:

використати статтю в Google Classroom

Тематичний розділ сайту:

Ключове слово:

EMUID (ідентифікатор статті ЕСУ):

60220

Кількість переглядів цього року:

3

Схожі статті

Бовкун
Людина  |  Том 3 | 2004
І. М. Ласка
Мулярчук
Людина  |  Том 22 | 2020
Ю. І. Долинна
Дмитренко
Людина  |  Том 8 | 2008
В. А. Козаченко

Нагору