Магінський Володимир Дмитрович
Визначення і загальна характеристика
МАГІ́НСЬКИЙ Володимир Дмитрович (18. 09. 1946, м. Нальчик, Кабардино-Балкар. Респ., РФ) — живописець, реставратор. Батько Л. Магінського. Член НСХУ (1987). Навч. у худож. студії м. Нальчик, Одес. худож. училищі (1960–70-і рр.), закін. Львів. інститут прикладного та декоративного мистецтва (1978; викл. К. Звіринський, М. Лозинський, Е. Мисько). Працював у Львові: 1973–75 — у реставрац. майстернях, від 1975 — у Музеї історії релігії та атеїзму; 1987–94 — художник н.-д. сектору при АМ; 1994 — зав. реставрац. майстерні Нац. заповідника «Замки Тернопілля» (м. Збараж Терноп. обл.). Учасник обл., всеукр., зарубіж. худож. виставок від 1978. Персон. — у Львові (1978, 1983, 2006, 2011), Тернополі (1986, 2006, 2011), Івано-Франківську і Збаражі (2006, 2011), Луцьку (2011). Основні галузі — станк. і монум. живопис, скульптура, реставрація олій. творів сакрал. мистецтва і мозаїк. Творчість М. еволюціонувала від реаліст. полотен 1970-х рр. через великорозмірні триптихи 1990-х рр., у яких домінуючими є суто формал. композиц.-колорист. пошуки способів самовираження, до сповнених внутр. експресії натюрмортів 2000-х рр. Створює портрети значно більші від натури, сільс. (оперує кількома планами у різних рівнях, у темат. композиціях надає перевагу геом. побудовам) і міські (зокрема з висоти польоту птаха) пейзажі, натюрморти у реаліст. і дещо декор. манері. Деякі роботи зберігаються у Львів. галереї мистецтв, Нац. музеї у Львові, Нац. заповіднику «Замки Тернопілля», Терноп. і Волин. (Луцьк) краєзн. музеях.
Додаткові відомості
- Основні твори
- живопис — «Кабардинка» (1968), «Автопортрет» (1970-і рр.; 2011), «Реставратор» (1978), «Молоді художники перед виставкомом» (1981), триптих «Пори року» (поч. 1990-х рр.), «Підвалля. Вид з вежі Корнякта», «Син», «Іра» (усі — 1990-і рр.), «Рожі» (2006).
Рекомендована література
Фотоілюстрації
Завантажити статтю
Людина 
