Мако Сергій Олександрович
МАКО́ Сергій Олександрович (09(21). 04. 1885, хутір побл. м. Томськ, Росія — 02, за ін. даними — 04. 06. 1953, м. Ла-Сьота, за ін. даними — м. Ніцца, Франція) — живописець, графік і педагог. Син О. Мако. Навч. у Вищій мист. школі у С.-Петербурзі у Г. Савицького, Академії Р. Жульєна в Парижі (1904–08). Відтоді — у Ніцці, де відкрив власну маляр. школу (1910–22). Брав участь у виставках авангардист. групи «Кільце» у Харкові (1911–14). Познайомився 1914 з О. Архипенком, 1918 під час перебування у Києві — з родиною Антоновичів. За пропозицією Д. Антоновича виїхав до Рима у складі Надзвич. дипломат. місії УНР, працював у відділі дипломат. інформації (червень 1919 — січень 1920). Від 1923 — у Празі: засн. і проф. малярства Укр. студії пластич. мистецтва; засн. і голова (1929–32) ідеол.-мист. об’єдн. «Скіфи»; водночас від 1924 — викладач малювання каф. будівництва Укр. госп. академії (м. Подєбради, Чехо-Словаччина, нині Чехія). 1933 повернувся до Ніцци. Автор краєвидів, портретів, жанр. композицій у реаліст. стилі. Учасник худож. виставок у С.-Петербурзі, Парижі, Ніцці. Персон. — у Празі (1933), Парижі (1937–38), Лондоні, Ніцці, Марселі (усі — 1940-і рр.). Деякі роботи зберігаються у Томських худож. і краєзн. музеях, музеях Франції, Великої Британії, Чехії, Словаччини. Серед учнів — М. Бутович, Ю. Вовк, М. Кричевський, Г. Мазепа-Коваль, П. Омельченко, В. Хмелюк, В. Цимбал.
Додаткові відомості
- Основні твори
- велике панно і медальйони в антич. стилі для гол. зали Курорт. готелю (Подєбради, 1926); живопис — «Прачки» (1911), «Б. Іваницький», «О. Мицюк», «В. Винниченко», «Ф. Щербина», «Дівчинка», «Жінка», «Жінка з дитиною», «Трійка» (усі — 1930-і рр.); серії — «Пейзажі з кіньми», «Морські пейзажі», «Ню» (усі — 1930–50-і рр.).
Рекомендована література
- Попович В. Сергій Мако // Нотатки з мистецтва. 1982. № 22;
- Федина Т. Ю. Русско-украинские связи в художественной жизни России (начало ХХ века). Краснодар, 2009.
Фотоілюстрації
Завантажити статтю
Людина 
