МА́ЗУР Дмитро Дмитрович (05. 11. 1939, с. Гута-Логанівська Малин. р-ну Житомир. обл. — 30. 03. 2022, там само) — учасник правозахисного руху. Орден «За мужність» 1-го ступеня (2009). Закін. Житомир. пед. ін­ститут (1967). Учителював. Навесні 1968, під час при­їзду до Житомира О. Гон­чара, якого критикували за роман «Собор», написав текст ви­ступу на його захист (проголосив Л. Миколаєнко); роз­повід­ав уч­ням про колективізацію, голодомор 1932–33, ре­пресії. Був звільнений з роботи, 28 лютого 1973 за звинуваче­н­ням у дармоїдстві засудж. до 1-го р. увʼязне­н­ня. Після звільне­н­ня працював на виробництві у Малині, згодом — у колго­спі в рідному селі. Налагодив звʼязки з Укр. Гельсин. групою. У ході фабрикації справи проти В. Овсієнка від­відував О. Мешко, в лютому 1979 привіз на суд над ним із Москви Л. Туманову, внаслідок чого на захист В. Овсієнка ви­ступив А. Сахаров. 30 червня 1980 заарешт., у грудні того ж року за звинуваче­н­ням у антирад. агітації і пропаганді засудж. до 6-ти р. таборів і 5-ти р. засла­н­ня. Покара­н­ня від­бував у Мордовії, засла­н­ня (від 1986) — у Бурятії (обидві — РФ), звідки двічі тікав. Звільнений 1988 завдяки клопота­н­ням Укр. комітету захисту по­літвʼязнів, повернувся до рідного села. Реабіліт. 1991. Член УРП (1990), НРУ (1997).