Мазур Дмитро Дмитрович
МА́ЗУР Дмитро Дмитрович (05. 11. 1939, с. Гута-Логанівська Малин. р-ну Житомир. обл. — 30. 03. 2022, там само) — учасник правозахисного руху. Орден «За мужність» 1-го ступеня (2009). Закін. Житомир. пед. інститут (1967). Учителював. Навесні 1968, під час приїзду до Житомира О. Гончара, якого критикували за роман «Собор», написав текст виступу на його захист (проголосив Л. Миколаєнко); розповідав учням про колективізацію, голодомор 1932–33, репресії. Був звільнений з роботи, 28 лютого 1973 за звинуваченням у дармоїдстві засудж. до 1-го р. ув’язнення. Після звільнення працював на виробництві у Малині, згодом — у колгоспі в рідному селі. Налагодив зв’язки з Укр. Гельсин. групою. У ході фабрикації справи проти В. Овсієнка відвідував О. Мешко, в лютому 1979 привіз на суд над ним із Москви Л. Туманову, внаслідок чого на захист В. Овсієнка виступив А. Сахаров. 30 червня 1980 заарешт., у грудні того ж року за звинуваченням у антирад. агітації і пропаганді засудж. до 6-ти р. таборів і 5-ти р. заслання. Покарання відбував у Мордовії, заслання (від 1986) — у Бурятії (обидві — РФ), звідки двічі тікав. Звільнений 1988 завдяки клопотанням Укр. комітету захисту політв’язнів, повернувся до рідного села. Реабіліт. 1991. Член УРП (1990), НРУ (1997).
Рекомендована література
- Алексеева Л. История инакомыслия в СССР. Вильнюс; Москва, 1992;
- Данилюк Ю., Бажан О. Опозиція в Україні (друга половина 50-х — 80-ті рр. ХХ ст.). К., 2000.