МАЗУРЕ́НКО Єлизавета Петрівна (01. 11. 1884, слобода Криворіж­жя Донец. округу Обл. Війська Донського, нині с. Криворядне Рос­тов. обл., РФ — 18. 01. 1935, Київ) — громадсько-культурна діячка. Сестра Василя, Семена, Юрія, мати Галі Мазуренків. Закін. Во­ронез. гімназію (Росія, 1899), навч. на курсах П. Лесгафта у С.-Пе­тербурзі (до 1903, з пере­рвами), ви­вчала медицину в Швейцарії у Лозанн. університеті (1901) та клініках Женеви (1903–06). Від 1910 мешкала у м. Катерино­слав (нині Дні­про), брала актив­ну участь у культ.-осв. заходах, зокрема місц. осередка товариства «Просвіта». Згодом пере­їхала до Києва, де організувала родин­ну комуну, в якій виховувалося багато дітей, зокрема дочка брата Віктора — Галина, Марія Скрипник (1930 на процесі СВУ їх ви­знано чл. нелегал. Спілки укр. молоді). 5 січня 1935 заарешт. за звинуваче­н­ням у проведен­ні контр­рев. націоналіст. діяльності серед молоді, 14 січня того ж року ріше­н­ням мед. комісії від­правлена до психіатр. лікарні, де й померла. Реабілітована.