Мазуренко Єлизавета Петрівна
МАЗУРЕ́НКО Єлизавета Петрівна (01. 11. 1884, слобода Криворіжжя Донец. округу Обл. Війська Донського, нині с. Криворядне Ростов. обл., РФ — 18. 01. 1935, Київ) — громадсько-культурна діячка. Сестра Василя, Семена, Юрія, мати Галі Мазуренків. Закін. Воронез. гімназію (Росія, 1899), навч. на курсах П. Лесгафта у С.-Петербурзі (до 1903, з перервами), вивчала медицину в Швейцарії у Лозанн. університеті (1901) та клініках Женеви (1903–06). Від 1910 мешкала у м. Катеринослав (нині Дніпро), брала активну участь у культ.-осв. заходах, зокрема місц. осередка товариства «Просвіта». Згодом переїхала до Києва, де організувала родинну комуну, в якій виховувалося багато дітей, зокрема дочка брата Віктора — Галина, Марія Скрипник (1930 на процесі СВУ їх визнано чл. нелегал. Спілки укр. молоді). 5 січня 1935 заарешт. за звинуваченням у проведенні контррев. націоналіст. діяльності серед молоді, 14 січня того ж року рішенням мед. комісії відправлена до психіатр. лікарні, де й померла. Реабілітована.
Додаткові відомості
- Державний архів
- Центр. держ. арх. громад. об’єдн. України. Арх. справа ФП № 57140.
Рекомендована література
- Снєгірьов Г. Набої для розстрілу. К., 1990;
- Чабан М. П. Діячі Січеславської «Просвіти» (1905–1921): Біобібліогр. слов. Дн., 2002.