Косюра Микола Сергійович

КОСЮ́РА Микола Сергійович (17. 11. 1869, Єлисаветгр. пов. Херсон. губ. — 29. 08. 1942, за ін. даними — 1940, м. Подєбради, нині Чехія) — фахівець у галузі лісівництва. Учасник рос.-япон. 1904–06 та 1-ї світ. воєн. Навч. у С.-Пе­тербур. ліс. інституті (1887–91). Відтоді працював у лісництвах Ор­­лов., Полтав. (1892–95 — у Пере­­яслав., від 1900 — Прилуц. (також голова місц. с.-г. товариства, читав лекції для насел.), 1907–12 — Кременчуц. пов.), Тамбов. та Са­­мар. губ.; від 1917 — нач. Верхньодніпров. лісозаготівел. р-ну в Орші (нині Білорусь). У роки УНР був нач. Києво-Поділ. упр. держ. майна і хлі­боробства. За часів Гетьманату за його пропозицією у всій краї­ні проведено ревізію лісовлаштування; за­й­­мався також облаштуванням мо­­гили Т. Шевченка. Брав участь у роботі багатьох виставок (1907–09; за зібраний насіннєвий матеріал нагородж. бронз., малою та серед. сріб. і золотою медалями), Всерос. ліс. з’їздів. 1919 переїхав на Кубань, працював в упр. залізниці з ліс. заготівлі. Від 1920 — у Єгипті, де читав лек­­ції з природознавства України, ос­нов ґрунтознавства, лісівництва та геодезії чл. укр. гуртка. 1922–35 — в Укр. госп. академії в Подєбрадах: один із організаторів навч. процесу, доцент, професор кафедри лісокористування, продекан. 1931 разом з ін. вченими на замовлення Інституту рослин. продукції та ліс. економіки (м. Брно, нині Чехія) вивчав праліси, зокре­­ма Закарпаття. Наукові дослідження: проблеми створення лісосмуг, заліснення пісків, таксація, охо­­рона лісів.

Рекомендована література

1. Наріжний С. Українська емігра­ція. Культурна праця української еміграції між двома світовими війнами. Ч. 1. Прага, 1942.
   Google Scholar Internet

Завантажити статтю