Майданець Олена Леонідівна
МАЙДА́НЕЦЬ Олена Леонідівна (псевд. — Леся Майданець; 21. 01. 1969, Київ) — художниця декоративного текстилю. Дочка Ніни, онука Олександра Саєнків. Канд. мистецтвознавства (2006). Член НСХУ (1992), Європ. текстил. асоц. (1995). Закін. Львів. інститут прикладного та декоративного мистецтва (1992; викл. І. Боднар), асистентуру-стажування при Укр. АМ (Київ, 1995; кер. Т. Голембієвська). На творчій роботі. Від 2000 — у Київ. інституті декор.-приклад. мистецтва та дизайну: від 2015 — професор кафедри худож. текстилю та моделювання одягу. Учасниця всеукр., міжнар. мистецьких виставок від 1987. Персон. — у Яссентласло (Угорщина), Брюсселі, Едмонтоні (Канада; усі — 1996), Вроцлаві (1997), Каневі (Черкас. обл.), Чернігові (обидві — 1999), Києві (1999, 2002, 2016). Створює гобелени, килими, батики, живописні полотна. Для творчості М. притаманне лірико-філос. осмислення слов’ян. історії в асоціаціях з міфами нар. фольклору й сучасністю, що зумовлює оригінальність її худож. стилю, осн. риси якого — ліризм, узагальнено трактована форма, декоративність площин, понадчасовість образів-символів, мажорність колориту, вдале поєднання статики і динаміки у композиції. Деякі роботи зберігаються у НМУНДМ (Київ), Шевченків. нац. заповіднику у Каневі, Хмельн. і Черніг. ХМ. Авторка ст. «Творчість Олександра Саєнка у контексті розвитку монументально-декоративного мистецтва першої третини ХХ століття» // «НТЕ», 2006, № 1; «Український орнамент: від Василя Кричевського до новітніх досягнень» // «Мистець», 2015, № 14–15.
Додаткові відомості
- Основні твори
- гобелени — «Лев», «Прийдешнє» (обидва — 1993), «Світило», «Присвята О. Саєнку» (обидва — 1994), «Зачарований птах» (1997), «Український сонях» (1998), «Вирій» (2006), «Мадонна» (2008), «Україно моя» (2009), «Бузкова тиша» (2013); живопис — «Надія», «Слов’янська Мадонна» (обидва — 1994), «Корінь і крона», «І на тім рушникові» (обидва — 1997); батикові панно — триптих «Київська Русь» (1995), «Гармонія» (1996), «Таємна вечеря», «Трипілля» (обидва — 1997), «Різдвяна ніч», «Чумацький Шлях», «Благовіст» (усі — 1998), «Із чорнобильської яблуні» (1999), «Сонячний день» (2000), «Маковій» (2011), «Слов’янська легенда» (2015), «Мелодія вітру» (2016).
Рекомендована література
- Медвідь Л. Жива гілка мистецького роду // Час. 1994, 4 серп.;
- Майданець Леся: Каталог виставки. К., 2002;
- Чегусова З. «Сіверська борозна»: Українська родина мистців // ОМ. 2009. № 3;
- «Слов’янська легенда»: Каталог виставки. К., 2016;
- Чегусова З. Слов’янська легенда в авторському текстилі Лесі Майданець // ОМ. 2016. № 1;
- Її ж. Текстиль, що сповнений світлом // День. 2016, 4 лют.;
- Степовик Д. Саєнківська легенда // УС. 2016, 10–16 лют.;
- Мистецька династія Саєнків: Олександр Саєнко, Ніна Саєнко, Леся Майданець-Саєнко: Альбом. К., 2016.