Майоров Микола Кирилович
МАЙО́РОВ Микола Кирилович (19. 12. 1919, с. Велика Олександрівка, нині смт Херсон. обл. — 12. 07. 1993, Одеса) — письменник-гуморист. Член СПУ (1955). Закін. Одес. маш.-буд. технікум (1939), був слухачем офіцер. курсів. У роки 2-ї світової війни воював у партизан. загонах, після одного з поранень майже повністю втратив зір і слух. Писав укр. та рос. мовами. Худож. прийомами гумору й сатири прагнув відтворити подвиг побратимів-партизан. Автор числен. фейлетонів, гуморесок, скетчів, памфлетів. М. володів невимушеним, природ. і досить глибоким почуттям гумору. Дебютував 1954 зб. гуморесок «Перший постріл», в якій талант письменника-гумориста вдало поєднано з нар. мудрістю та невмирущим оптимізмом фронт. солдат. фольклору. Всі його гуморист. твори пройняті щирим прагненням засобами сміху відстоювати в людині людяне.
Додаткові відомості
- Основні твори
- Гуморески. К., 1956; Замашна мітла. О., 1960; Гарячі припарки. К., 1962; Незабываемые дни. Смоленск, 1963; Суворі випробування. К., 1967; Отряд «Ураган». О., 1967; И в цель, и рикошетом. Москва, 1974; Не сховатися. О., 1975; За велінням серця. К., 1976; 1984 (російською мовою — О., 1989); На прицілі. К., 1979; Уходили в поход. О., 1979; Моїм адресатам. О., 1985; Суворі випробування. За велінням серця. К., 1990.
Рекомендована література
- Сушинський Б. Миколі Майорову — 70 // ЛУ. 1990, 11 січ.;
- Іваницький Б. У полум’ї слова: Миколі Майорову — 70 // Горизонт: Літ.-худож. і громад.-політ. ілюстр. зб. О., 1990.
Завантажити статтю
Людина 
