МАКА́РЕНКО Петро Якович (01. 04. 1953, с. Роз­­кішна Ставищенського, нині Білоцерківського р-ну Київської обл.) — архітектор, ре­ставратор. Заслужений архітектор України (2009). Державна премія України у галузі архітектури (2004). Закінчив Київський будівельний технікум (1975), Київський університет будівництва і архітектури (1995). Працює від 1975 в ін­ституті «Укр­НДІ­проєктре­ставрація» (Київ): від 1991 — головний архітектор проєктів, від 2015 — позаштатний спів­робітник. Головний архітектор проєктів ре­ставрації Успенського собору (памʼятка архітектури 11–18 ст.; 2000), головного корпусу залізничного вокзалу (памʼятка архітектури 1927–32; 2001, спів­­авт.), ре­ставрації та ремонту забудови, рекон­струкції інженерних мереж на Андрі­ївському узвозі (2012) у Києві; ре­ставрації Національного історико-культурного заповід­ника «Качанівка» (комплекс памʼяток 18–19 ст., с. Качанівка Ічнянського, нині Прилуцького р-ну Чернігівської обл.; проєкти палацу та вʼїзної групи на території заповід­ника, 2007); комплексу памʼяток архітектури Національного історико-культурного заповід­ника «Геть­манська столиця» (м. Батурин Чернігівської обл., 2009, спів­­авт.): від­творе­н­ня та при­стосува­н­ня Батуринської фортеці, ре­ставрація та при­стосува­н­ня палацо-паркового ансамблю садиби К. Ро­зумовського (проєкт палацу і проєкт 1-ї черги флігелів).