Маков Павло Миколайович

Визначення і загальна характеристика

МА́КОВ Павло Микола­йович (28. 08. 1958, Ленін­град, нині С.-Петер­бург) — графік. Чоловік М. Глущенко. Акад. НАМУ (2006). Ґран-Прі Всесоюз. бієнале станк. графіки (м. Калінін­град, РФ, 1989). Національна премія України імені Т. Шевченка (2018). Член НСХУ (1988). Закін. Крим. художнє училище (Сімферополь, 1979), навч. в Ін­ституті живопису, скульптури та архітектури у Ленін­граді (1977–78), закін. Харків. худож.-пром. ін­ститут (1984; викл. І. Криворучко, В. Куликов). На творчій роботі. Учасник всеукр., всесоюз., між­нар. мистецьких ви­ставок від 1988. Персон. — у Мюнхені (1994), Києві (1996–98), Москві (1996), Харкові (1998–2001), Львові (2017). Автор низки артбуків, зокрема «Зав­да­н­ня № 1», «Книга води» (обидва — 1994), «Наш пейзаж» (1998; усі — Київ), «Анатомія Мішені та всі, всі, всі…» (Прага, 1999), «Книга Днів» (К., 2000), «Utopia. Хроники 1992–2005» (Х., 2005), «Авторські книжки та щоден­ники» (К., 2007). Деякі полотна зберігаються у НХМ (Київ), Сум. ХМ, ДТГ (Мос­ква).

Тв.: серії — «Місто» (1992–96), «Фон­тани виснаже­н­ня» (1995–97), «Книга Днів» (1998), «Анатомія мішені» (1999); ін­сталяція «Оловʼяні ветерани» (2004); «Алея закоханих» (2008), «Українська азбука» (2011).

Літ.: Вороний М. «Сад» Павла Макова, або Територія втраченого раю // ОМ. 2006. № 4; Скляренко Г. Современ­ное искус­ство Украины. Порт­реты художников. К., 2015.

Г. Я. Скляренко

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю