КОСТО́РНОВ Анатолiй Григорович (20. 11. 1937, м. Вєтка Гомел. обл., Бi­лорусь) — матерiало­знавець. Доктор технічних наук (1982), професор (1989), академік НАНУ (2003). Премія РМ СРСР (1987), Державна премія України в галузі науки і техніки (1995), премія ім. І. Францевича НАНУ (2005). Заслужений діяч науки і техніки (1995). Закiн. Сталін. по­лiтех. ін­ститут (нині Донецьк, 1960). Працював 1960–61 у Запоріз. фі­лії Ін­ституту автоматики; 1961–63 — на Київ. заводі спецтеху­статкуван­ня; від 1963 — в Iн-тi про­блем ма­терiало­знавства НАНУ (Київ): 1980–2001 — засн. і завідувач від­ділу проникних матеріалів, від 2001 — завідувач від­ділу триботех. і проникних матеріалів, водночас від 1993 — за­ступник директора 1993–2008 — за­ступник академік-секр. Від­діл. фіз.-тех. про­блем матеріало­знавства НАНУ. К. одним з перших у СРСР роз­почав дослідж. у новій галузі матеріало­знавства — волокон­ній металургії. З викори­ста­н­ням реол. під­ходу до дис­перс. порошк. систем спільно з О. Райченком роз­робив теорію екс­трузії пла­стифік. порошк. сумішей з вели­кими ступенями обтискува­н­ня та в подальшому за­стосував її до процесів отрима­н­ня неперерв. метал., неметал. і композиц. во­локон. Учений також роз­робляє теор. і технол. основи створе­н­ня пористих проникних та триботех. матеріалів із за­даним і ке­рованим комплексом властивос­тей. Важливе значе­н­ня мають пра­ці К. зі створе­н­ня нових матеріалів для теплонапружених кон­струкцій і систем.